Антуан Сезар Беккерель

Антуан Сезар Беккерель
фр. Antoine César Becquerel
Ім'я при народженні	фр. Antoine César Becquerel
Народився	7 березня 1788(1788-03-07) Шатійон-Коліньї
Помер	17 січня 1878(1878-01-17) (89 років) Париж
Поховання	Шатійон-Коліньї
Країна	Франція
Діяльність	фізик, викладач університету, інженер, політик, хімік
Alma mater	Політехнічна школа
Галузь	фізика
Заклад	Національний музей природознавства Політехнічна школа
Посада	член генеральної ради^d і президент
Членство	Лондонське королівське товариство Паризьке філоматичне товариство^d Французька академія наук Національна академія дей-Лінчей Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук Італії^d
Війна	Наполеонівські війни
Рід	Q3064938?
Діти	Edmond Becquerel^d[1] Louis Alfred Becquerel^d
Нагороди	медаль Коплі 1837
Автограф
Антуан Сезар Беккерель у Вікісховищі

Беккерель Антуан Сезар (фр. Antoine César Becquerel; *7 березня 1788, Шатійон-Коліньї — †17 січня 1878) — французький фізик.

Життєпис

Він здобув початкову освіту в школі в Фонтенбло під керівництвом Біллі, учнями якого були також знамениті Пуассон (математик) і Араго (фізик). 1806 року він вступив до Політехнічної школи, а після закінчення в ній курсу перейшов у прикладну школу (École d'application) в Мец з інженерної частини і випущений звідти у гвардію з чином лейтенанта 2-го рангу.

Негайно після цього Беккерель вирушив в діючу армію в Іспанію, виступивши під начальством генерала Сюше; Беккерель залишався в армії два з половиною роки і брав участь в облозі шести іспанських міст. Біографи Беккереля відгукуються з найбільшою похвалою про його військові заслуги, але тривала діяльність такого роду була йому не до снаги: він був змушений через слабке здоров'я вийти у відставку у 24 роки.

Залишивши військову службу в чині капітана і з орденом Почесного легіону, Беккерель зайняв навмисне для нього засноване місце помічника інспектора по частині викладання в Політехнічній школі. Однак почуття обов'язку військової людини, прокинулося в ньому при навалі на Францію з'єднаних сил декількох європейських держав, знову змусили Беккереля вступити на дійсну службу, і знову ж слабкість здоров'я примусила його незабаром розлучитися з військовою справою і в цей раз назавжди. Беккерелю було в цей час 27 років, він був уже одружений, але ще не склав певного рішення щодо вибору занять. Однак коливання тривали недовго: під впливом спогадів про колишні успішні заняття під керівництвом Біллі і розсудлива рада двоюрідного брата його матері, відомого художника Жироде-Тріозон (Girodet-Trioson, творця «Поховання Атал») Беккерель зважився віддатися науковим заняттям.

Обравши мінералогію і зацікавившись особливо електричними властивостями мінералів, він перейшов до занять електрикою взагалі і таким чином вступив на шлях, від якого в увесь наступний час своєї майже шістдесятирічної наукової діяльності відхилявся рідко і ненадовго. Беккерель написав 529 нотаток, вчених мемуарів і окремих творів, все майже виключно з електрики, а проте в цьому числі знаходиться декілька робіт з агрономії, метеорології та геології, якої він займався під керівництвом Броньяра.

У 1836 році Беккереля обрано членом Королівського інституту, коли ж той 1851 року змінив статус на Нідерландська королівська академія наук, він став її іноземним членом^[2].

Його син фізик Едмон Беккерель та онук Антуан Анрі Беккерель, на честь якого названо одиницю вимірювання радіоактивності бекерель.

Примітки

1. А. Рабинович Беккерель // Барыкова — Бессалько — 1927. — Т. 5.
   d:Track:Q99994677d:Track:Q20078554d:Track:Q43200228
2. Antoine César Becquerel (1788–1878). Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 29 січня 2016.

Посилання

• Беккерель Антоний-Цезарь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Храмов Ю. А. Беккерель Антуан Сезар // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 28. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)