У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Беккерель.
Беккерель Антуан Сезар (фр. Antoine César Becquerel; *7 березня 1788, Шатійон-Коліньї — †17 січня 1878) — французький фізик.
Життєпис
Він здобув початкову освіту в школі в Фонтенбло під керівництвом Біллі, учнями якого були також знамениті Пуассон (математик) і Араго (фізик). 1806 року він вступив до Політехнічної школи, а після закінчення в ній курсу перейшов у прикладну школу (École d'application) в Мец з інженерної частини і випущений звідти у гвардію з чином лейтенанта 2-го рангу.
Негайно після цього Беккерель вирушив в діючу армію в Іспанію, виступивши під начальством генерала Сюше; Беккерель залишався в армії два з половиною роки і брав участь в облозі шести іспанських міст. Біографи Беккереля відгукуються з найбільшою похвалою про його військові заслуги, але тривала діяльність такого роду була йому не до снаги: він був змушений через слабке здоров'я вийти у відставку у 24 роки.
Залишивши військову службу в чині капітана і з орденом Почесного легіону, Беккерель зайняв навмисне для нього засноване місце помічника інспектора по частині викладання в Політехнічній школі. Однак почуття обов'язку військової людини, прокинулося в ньому при навалі на Францію з'єднаних сил декількох європейських держав, знову змусили Беккереля вступити на дійсну службу, і знову ж слабкість здоров'я примусила його незабаром розлучитися з військовою справою і в цей раз назавжди. Беккерелю було в цей час 27 років, він був уже одружений, але ще не склав певного рішення щодо вибору занять. Однак коливання тривали недовго: під впливом спогадів про колишні успішні заняття під керівництвом Біллі і розсудлива рада двоюрідного брата його матері, відомого художника Жироде-Тріозон (Girodet-Trioson, творця «Поховання Атал») Беккерель зважився віддатися науковим заняттям.
Обравши мінералогію і зацікавившись особливо електричними властивостями мінералів, він перейшов до занять електрикою взагалі і таким чином вступив на шлях, від якого в увесь наступний час своєї майже шістдесятирічної наукової діяльності відхилявся рідко і ненадовго. Беккерель написав 529 нотаток, вчених мемуарів і окремих творів, все майже виключно з електрики, а проте в цьому числі знаходиться декілька робіт з агрономії, метеорології та геології, якої він займався під керівництвом Броньяра.
У 1836 році Беккереля обрано членом Королівського інституту, коли ж той 1851 року змінив статус на Нідерландська королівська академія наук, він став її іноземним членом[2].
Його син фізик Едмон Беккерель та онук Антуан Анрі Беккерель, на честь якого названо одиницю вимірювання радіоактивності бекерель.
Примітки
Посилання
- Беккерель Антоний-Цезарь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Храмов Ю. А. Беккерель Антуан Сезар // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 28. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Наука | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|