Екорегіон альпійських чагарників та луків Тибету простягається на 1500 км через центральну частину Тибетського плато від долини Ярлунг-Цангпо[en] (Брахмапутри) поблизу Лхаси на північний схід до гір Наньшань у східному Цинхаї. Тут розташовані численні озера, найбільшим з яких є озеро Намцо, а також беруть свій початок річки Хуанхе, Янцзи, Меконг та Салуїн. Широкі долини цих найбільших річок Китаю, розташовані на висоті 4000-4500 м над рівнем моря, розділені горами, вершини яких розташовані на висоті понад 5000 м над рівнем моря. На відміну від Західного Тибету, річки якого належать до безстічних басейнів, річки екорегіону стікають до Індійського та Тихого океанів, що дозволяє ерозії формувати більш складний рельєф.
В горах та на відкритих плато екорегіону переважає альпійський клімат (ET за класифікацією кліматів Кеппена), а в захищених річкових долинах — субарктичний клімат (Dwc за класифікацією Кеппена) або вологий континентальний клімат (Dwb за класифікацією Кеппена). Середньорічна температура коливається від -3 °C до 0 °C, а середня температура найтеплішої частини року становить лише 8-10 °C, що недостатньо для підтримування лісів. Середньорічна кількість опадів коливається від 400 до 500 мм. Західні вітри підтримують континентальність клімату та послаблюють південноазійські літні мусони[en].
Флора
В межах екорегіону зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, розподіл яких залежить від клімату, рельєфу та висоти над рівнем моря.
На південних схилах, де сніг дуже швидко тане під яскравими сонячними променями, а ніжним брунькам загрожують холодні, сухі вітри, поширені альпійські осокові луки. На захищених північних схилах зустрічаються зарості вічнозелених чагарників, зокрема щетинястих рододендронів[fr] (Rhododendron setosum), головчатих рододендронів[sv] (Rhododendron cephalanthum) та різних видів яловців (Juniperus spp.). На дні долин, на стабільних, добре дренованих ґрунтах ростуть листяні чагарники, зокрема чагарниковий перстач (Dasiphora fruticosa), гриваста карагана[sv] (Caragana jubata) та верба (Salix spp).
В екорегіоні спостерігається висотна поясність. На нижніх схилах гір, особливо на північних схилах, переважають чагарники. На більш сухих високогір'ях поширені кобрезієві луки, а серед скель зустрічаються подушкоподібні рослини[en], зокрема мохоподібна піщанка[sv] (Arenaria musciformis) та подушковий переломник[fr] (Androsace tapete). У субнівальній зоні на висоті понад 5000 м над рівнем моря переважають позбавлені рослинності гравійні ділянки.
