Александар Балабанов

Александар Балабанов
болг. Александър Балабанов
Ім'я при народженні	болг. Александър Михайлов Балабанов
Народився	18 січня 1879(1879-01-18) Штип
Помер	30 листопада 1955(1955-11-30) (76 років) Софія
Поховання	Центральний цвинтар Софії^d
Громадянство	Болгарія
Діяльність	літературний критик, перекладач, професор
Alma mater	Лейпцизький університет
Знання мов	французька, німецька, грецька, давньогрецька, англійська і болгарська[1]
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Брати, сестри	Nikola Balabanov^d
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Александар Балабанов (болг. Александър Балабанов; нар. 18 січня 1879, Штип — пом. 30 листопада 1955, Софія — відомий болгарський літературний критик, перекладач, професор Софійського університету Святого Климента Охридського і член Македонського наукового інституту.

Біографія

Народився в 1879 в Штип, його батько був вірменином, а мати — болгаркою. Середню освіту здобув у Софії, а вищу в у Німеччині. Був викладачем та засновником кафедри класичної філології Софійського університету Святого Климента Охридського. Перекладав класичні твори з давньогрецької та латинської мов, включаючи частини «Іліади» та «Одіссеї». Він також є одним із найвідоміших перекладачів Фауста (Гете).

Галерея

• 
  Тодор Боров, Елин Пелин, Александар Балабанов, Димитар Митов (критик)
• 
  Відкриття IV Міжнародного конгресу. Внизу - професор Александар Балабанов

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

• От и за Александър Балабанов в Своден каталог НАБИС — национален каталог на академичните библиотеки в България
• «Из един живот. 1898—1934», София, 1934 г. [Архівовано 24 липня 2017 у Wayback Machine.] — сборник с произведения на Александър Балабанов в «Библиотека Струмски»
• «България и класическата култура (Уводна статия към първия брой на сп. „Прометей“, 1937 г.)» [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.], електронна публикация в «Литературен клуб»
• «Модерно и антично (първа публикация във в. „Развигор“, бр. 167, 1926 г.)» [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.], електронна публикация на 31 март 2002 г. в «Литературен клуб»
• «Един класик на българската проза (първа публикация в Захари Стоянов. Записки по българските възстания, разкази на очевидец, 1870—1876. С предговор от проф. Ал. Балабанов. София: Книгоиздателство Игнатов, 1928.)» [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.], електронно списание LiterNet, 22 август 2007, № 8 (93)