Офіційно вони почалися в червні 1991, коли Хорватія проголосила незалежність і почала боротьбу за міжнародне визнання. Албанія була однією з перших держав, що визнали незалежну Хорватію, оголосивши про це 21 січня 1992 року.[2]
1 квітня 2009 року ці дві держави разом стали повноправними членами НАТО на організаційному заході, де були присутні прем'єр-міністр Албанії Салі Беріша і прем'єр-міністр Хорватії Іво Санадер.[3][4] Того самого року дві країни вирішили побудувати спільну АЕС на Скадарському озері поблизу кордону Албанії з Чорногорією.[5] Це рішення насторожено зустрів уряд Чорногорії, стурбований впливом станції на навколишнє середовище. Цей задум також викликав критику з боку Чорногорії через сейсмічність у тому районі.[6]
Обидві країни мають історичний досвід спільних оборонних угод і загалом гарну історію взаємин.[7]
На святкуванні 20-ї річниці операції «Буря», у день, відомий як День перемоги Хорватії, здійнявся і замайорів албанський прапор, що було визнанням підтримки албанців, яку ті надали хорватам у їхній війні за незалежність. Цією акцією Хорватія переконливо підтвердила свій тісний союз з Албанією.
Ще один важливий чинник у відносинах — це давня і нинішня албанська еміграція в Хорватію включно з багатовіковою спільнотою арбанасів.
У липні 2016 року в Задарі урочисто відкрили албанську середню школу для тамтешніх арбанасів, а книжки албанською мовою доставили з албанського посольства в Загребі.[8] У 2016—2017 навчальному році в цій албанській школі розпочали навчання понад 50 учнів.[9][10]
У Загребі при одній із міських бібліотек діє Центральна книгозбірня албанців у Хорватії (хорв.Središnja knjižnica Albanaca u Hrvatskoj).[11]
Економіка
Між Албанією та Хорватією існує тісна економічна співпраця. 2014 року обсяг торгівлі становив близько 46,330 млн євро. Дедалі більше хорватських фірм інвестують в Албанію. 2013 року з Хорватії в Албанію надійшло 13,870 млн євро прямих інвестицій. Крім того, великі албанські фірми виходять на ринок Хорватії.[12]