Інститут прикладної астрономії РАН

Інститут прикладної астрономії РАН
ИПА РАН
59°56′56″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д.
Тип	інститут Російської академії наук^d
Країна	Росія
Співробітників	300 осіб
Приналежність	Physical Sciences Division^d і Міністерство науки та вищої освіти РФ^d[1]
Сайт	iaaras.ru​(рос.)
IAA-RAN у Вікісховищі

Інститут прикладної астрономії (повна офіційна назва — «Федеральна державна бюджетна установа науки Інститут прикладної астрономії Російської академії наук», скорочене — ІПА РАН^[2]) — один з найбільших^{[джерело не вказано 3074 дня]} астрономічних інститутів світу, що веде дослідження в галузі нових методів астрометрії і геодинаміки, ефемеридної астрономії, класичної та релятивістської небесної механіки, радіоастрономії і радіоінтерферометрії, космічної геодезії та фундаментального координатно-часового забезпечення.

Керівники

• 1988–2011 — Фінкельштейн Андрій Михайлович^[ru].
• 2011 — 2017 — Іпатов Олександр Васильович.
• 2017 — даний час — Іванов Дмитро Вікторович

Історія

ІПА РАН був утворений 13 листопада 1987 року за постановою Президії АН СРСР N941.

З початку 2012 року змінено тип і повне найменування інституту на «Федеральна державна бюджетна установа науки Інститут прикладної астрономії Російської академії наук», за постановою Президії РАН № 262 від 13 грудня 2011 року^[3][4]. Скорочена назва залишилося колишньою — ІПА РАН.

Основні напрямки наукової діяльності

• Дослідження в галузі астрономії, ефемеридної астрономії та космічної геодезії.
• Дослідження в галузі наземної радіоінтерферометрії з наддовгими базами та радіоастрономії.
• Дослідження в галузі класичної та релятивістської небесної механіки.
• Дослідження в галузі фундаментального координатно-часового забезпечення.
• Побудова фундаментальних систем відліку та визначення параметрів обертання Землі.
• Дослідження в галузі радіоастрономічного та геодезичного приладобудування.
• Видання астрономічних і спеціалізованих щорічників, ефемерид малих планет та інших офіційних координатно-часових видань.
• Експлуатація та модернізація систем програмного забезпечення радіоінтерферометричної мережі «Квазар-КВО».

Відділення інституту

Відділення радіоастрономічної апаратури

• Лабораторія антен і антенних вимірювань
• Лабораторія радіоастрономічних приймальних пристроїв
• Лабораторія перетворення і реєстрації сигналів
• Лабораторія часу і частоти
• Лабораторія кореляційної обробки
• Лабораторія інформаційних та обчислювальних систем
• Центр кореляційної обробки

Відділення радіоастрономічних спостережень

• Радіоастрономічна обсерваторія «Світле» (Приозерський відділ)
• Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька» (Зеленчуцький відділ)
• Радіоастрономічна обсерваторія «Бадари» (Іркутський відділ)
• Відділ централізованої експлуатації обсерваторій

Відділення фундаментальної і прикладної астрономії

• Лабораторія ефемеридної астрономії
• Лабораторія астрономічних щорічників
• Лабораторія космічної геодезії та обертання Землі
• Лабораторія малих тіл Сонячної системи
• Група релятивістської небесної механіки

Дослідне виробництво

• Конструкторсько-технологічна група
• Радіомонтажна ділянка
• Механічна ділянка
• Слюсарна ділянка
• Зварювальна ділянка

Філія кафедри радіофізики СПбПУ

Базова кафедра радіоастрономії СПбДЕТУ «ЛЕТІ»

Видання

ІПА РАН видає російські і міжнародні астрономічні щорічники і альманахи, які містять ефемериди Сонця, Місяця, великих і малих планет і зірок, обчислені з максимальною точністю у відповідності зі стандартами, затвердженими Міжнародним астрономічним союзом, а також відомості про різні астрономічні явища — затемнення Сонця і Місяця, сходи і заходи Сонця та Місяця, планетні конфігурації тощо. Ці видання є єдиними офіційними ефемеридними документами в Росії, якими можуть користуватися різні споживачі та які можуть слугувати ефемеридним стандартом у будь-яких роботах.

Інститут прикладної астрономії РАН видає щотижневі бюлетені визначення параметрів обертання Землі, що включають результати обробки радіоінтерферометричних, лазерних і супутникових спостережень на глобальних мережах станцій, їх порівняння з даними Міжнародної служби обертання Землі та річний прогноз.

Спостереження

Інститут прикладної астрономії РАН веде регулярні радіоінтерферометричні і радіоастрономічні спостереження на радіоастрономічних обсерваторіях мережі «Квазар-КВО» за міжнародними та російськими програмами.

Розташування

Підрозділи Інституту прикладної астрономії РАН розташовані в чотирьох суб'єктах Російської Федерації: (Санкт-Петербург, Ленінградська область, Карачаєво-Черкеська Республіка, Республіка Бурятія).

• 191187, Санкт-Петербург, наб. Кутузова, д. 10
• 197110, Санкт-Петербург, вул. Жданівська, буд. 8
• 188833, Ленінградська область, Приозерський р-н, сел. Світле (обсерваторія «Світле»)
• 369140, Карачаєво-Черкеська республіка, Зеленчуцький р-н (обсерваторія «Зеленчуцька»)
• 671021, Республіка Бурятія, Тункинський р-н, урочище Бадари (обсерваторія «Бадари»)

Відомі співробітники

• Батраков, Юрій Васильович

Див. також

• Радіоастрономічна обсерваторія «Бадари»
• Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»
• Радіоастрономічна обсерваторія «Світле»
• Інститут теоретичної астрономії

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Unified State Register of Legal Entities
   d:Track:Q27890430
2. ИПА РАН. Официальный сайт. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.п
3. Постановление Президиума РАН № 262. РАН. 13 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 16 квітня 2019.п
4. Приложение 1 к Постановлению Президиума РАН № 262. — 2011. — 13 грудня. Архівовано з джерела 31 грудня 2017. Процитовано 16 квітня 2019.п