Інститут археології РАН

Інститут археології РАН
Основні дані
Засновано	1959
Абревіатура	ІА РАН
Розташування	Росія
Країна	Росія
Адреса	Москва, 117036, вул. Дмитра Ульянова, 19.
Тип	інститут Російської академії наук^d
Материнська організація	Division of Historical and Philological Sciences^d і Міністерство науки та вищої освіти РФ^d[1]
Вебсторінка	archaeolog.ru
Мапа

Інститут археології РАН (рос. Институ́т археоло́гии РАН) — наукова установа в системі Російської академії наук.

Історія

Цей Інститут походить від Російської Імператорської Археологічної комісії, яка була створена в 1859 році.

18 квітня 1919 р. Декретом Ради народних комісарів у м. Петрограді була заснована Російська Академія історії матеріальної культури (РАІМК), функції Археологічної комісії перейшли до РАІМК, а її члени стали членами РАІМК.

У 1926 році РАІМК була реорганізована в Державну академію історії матеріальної культури (ДАІМК), яка в 1937 році увійшла в АН СРСР як Інститут історії матеріальної культури (ІІМК). Інститут перебував у м. Ленінграді, а у м. Москві було його Відділення.

У 1943 році Інститут був переведений до Москви, а в Ленінграді залишилося його Відділення (ЛВІІМК). Постановою Президії АН СРСР від 4 вересня 1959 року ІІМК був перейменований в Інститут археології АН СРСР^[2] (ІА АН СРСР).

У 1991 році Інститут археології АН СРСР був перейменований в Інститут археології РАН (ІА РАН), а на базі Ленінградського Відділення (ЛВІА) був створений окремий Інститут історії матеріальної культури РАН.

У 1948 році були проведені дослідження за кордоном — в Монголії.

У 1960-1980-і роки Інститут розгорнув польові дослідження в Єгипті, Болгарії, Албанії, Іраку, Афганістані, Угорщині, Монголії, Ємені, Сирії, на архіпелазі Шпіцберген. З результатів робіт цих експедицій відомо про відкриття стоянок найдавнішої людини на півдні Аравії (Ємен), поселень ранніх землеробів в Північній Месопотамії (Ірак), храмового комплексу IV—III тис. до н. е. в Сирії і царських поховань античного періоду в Афганістані.

Починаючи з 1990-х років Інститут археології РАН переживав важкі часи. Але за допомогою Російського Фонду фундаментальних досліджень і Російського гуманітарного наукового фонду, Президії РАН, а також деяких спонсорів зазначений Інститут продовжує, хоча і в обмежених масштабах, експедиційну діяльність. Здійснена комп'ютеризація всіх підрозділів Інституту та помітно посилилася видавнича діяльність.

Структура

Інститут археології РАН має відділи кам'яної доби, бронзової доби, класичної археології, скіфо-сарматської археології, слов'яно-російської археології (з сектором археології м. Москви), теорії і методики (з групами зарубіжної археології та фізичної антропології), археологічних збірок і карт, охоронних розкопок, лабораторія природничо-наукових методів, групи середньовічної археології євразійських степів, вивчення історії кераміки, арктичної археології. У складі даного Інституту є реставраційна лабораторії, бібліотека, архів рукописних матеріалів, а також меморіальний кабінет професора В. Д. Блаватського.

Відділ польових досліджень Інституту археології РАН видає дозволи на всі види польових археологічних досліджень у Росії і строго контролює рівень проведених робіт.

Керівники

Роки	Директор
1934—1937	д.і.н. А. Г. Ованесян (московське відділення ІІМК)
1939—1942	член-кор. АН СРСР С. П. Толстов (московське відділення ІІМК)
1943—1946	акад. Б. Д. Греков
1947—1955	член-кор. АН СРСР О. Д. Удальцов
1956—1987	акад. Б. О. Рибаков
1987—1991	акад. В. П. Алексєєв
1991—2003	член-кор. РАН Р. М. Мунчаєв
від 2003	акад. М. А. Макаров

Видання Інституту

• Від 1940 року до середини 1970-х років — монографії та збірники в серії «Матеріали й дослідження з археології СРСР» (рос. Материалы и исследования по археологии СССР)^[3].
• У 1937—1957 роки — 30 збірок «Радянська археологія» (рос. Советская археология, СА)^[4]. У 1957 р на базі цього видання Інститутом була почата публікація щоквартального журналу «Радянська археологія» (рос. Советская археология, СА)^[4], з 1992 р. — «Російська археологія» (рос. Российская археология, РА).
• «Короткі повідомлення Інституту історії матеріальної культури про доповіді та дослідження» (рос. Краткие сообщения Института истории материальной культуры о докладах и исследованиях, КСИИМК), з 1957 р «Короткі повідомлення Інституту археології» (рос. Краткие сообщения Института археологии, КСИА)^[5] — періодичне видання.
• З 1965 р. до 1986 р. — щорічник «Археологічні відкриття» (рос. Археологические открытия, АО)^[6], що мало коротку інформацію про польові дослідження. У 1993 р. це видання було відновлено.
• Збірники «Нумізматика і епіграфіка» (рос. Нумизматика и эпиграфика)^[7].
• Починаючи з 1960-х років — «Звід археологічних джерел» (рос. Свод археологических источников)^[8].
• «Археологічна карта Росії» (рос. Археологическая карта России), над якою Інститут почав роботу в 1990-і роки. Присвячена археології центральних областей Росії.
• Фундаментальне видання «Археологія СРСР» (рос. Археология СССР) у 20-ти томах (з 1993 року — «Археологія», рос. Археология)
• та інші видання^[5].

Див. також

• Співробітники Інституту археології РАН

Примітки

1. Unified State Register of Legal Entities
   d:Track:Q27890430
2. Доповнення до статуту Інституту археології РАН [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
3. Материалы и исследования по археологии [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
4. «Советская археология» — журналы и сборники [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
5. Издания Института археологии [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
6. Археологические открытия [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
7. Нумизмат [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
8. Серия «Свод археологических источников» [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

• Археологии институт // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Рассел Дж., Институт археологии РАН. — VSD, 2013. — C.110. — ISBN 978-5-5096-4958-5. (рос.)

Посилання

• Офіційний сайт інституту [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)