7 серпня (26 липня) 1813 року в Ізмаїлі за рішенням князяКуракіна створюється карантинна контора. Ця дата вважається початком відліку портової історії. А вже 6 жовтня 1828 рокуза старим стилемСенат дарує порту право на вільну торгівлю. На його території починає діяти митниця. Через порт Ізмаїла везли пшеницю, рибу, шерсть, сало, мед — продукцію Бессарабії. У порт заходили австрійські, англійські, турецькі, сардинські, грецькі, російські судна — до 150 суден на рік.
До кінця XIX ст. пристані на території порту були не облаштовані. Перша кам'яна набережна довжиною близько 300 м з пристанями для іноземних та російських торгових суден з'явилася у 1892 році.
Ізмаїльський порт названо головним портом Бессарабії у звіті головного інженера Новоросійських комерційних портів за 1893 рік — протягом року порт відвідали 418 суден, одного тільки хліба було вивезено понад 4 мільйонів пудів.
З 1 січня 1945 року порт входить до Радянського Дунайського Державного пароплавства. У післявоєнні роки порт був відновлений та реконструйований (споруджені нові причали, склади, розвиток отримала механізація, порт освоював нові методи і технології переробки вантажів). З 1977 року закінчилось будівництво 2 завантажувального району.
Порт Ізмаїлу за свою двохсотлітню історію був російським, турецьким, румунським, радянським. З набуття незалежності — український — самостійне державне підприємство України зареєстровано у 1994 році[2].
Ізмаїльський морський торговельний порт є багатопрофільним портом, здатним переробляти до 8,5 000 000 тонн вантажів в рік. Порт має в розпорядженні 24 причала. Максимальна осадка суден — 7 метрів, довжина — 150 метрів, ширина — 30 метрів. Крім того, порт має в розпорядженні навантажувальну і розвантажувальну техніку: портальні вантажопідйомні крани (вантажопідйомністю до 40 тонн) та автонавантажувальники (вантажопідйомністю до 25 тонн).
25 березня2015 року в акваторії порту розпочалися роботи з днопоглиблення (яке перед цим проводилося тут більш ніж 6 років тому). Фахівці та земснаряд прибули до Ізмаїла з Маріуполя. За словами прес-служби Адміністрації морських портів України, глибини в Ізмаїльському порту планується довести до паспортних 4,5 м. Всього буде вийнято близько 300 тисяч кубометрів ґрунту[3].
12 червня2015 року земснаряд «Меотида» поступився місцем іншому агрегату — установка «Інгульський» вже за десять днів наздогнала за обсягом виконаної праці свого попередника. Повідомляється, що «Інгульський» працюватиме в Ізмаїлі до 15 червня, а після працюватиме над гирлом «Бистре»[4].
У січні 2019 року через зниження обсягів вантажоперевалки, порт перейшов на неповний робочий тиждень. Причинами, які не дали виконати планові показники, названо низький рівень води в Дунаї у другому півріччі, у зв'язку з чим було обмежено відвантаження в напрямку портів на середній і верхній ділянках річки. Станом на березень того ж року, порт повернувся на повний робочий тиждень у зв'язку із виробничою необхідністю[5].
В 2022 році, з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну, керівництво порту змогло налагодити роботу держстивідора в умовах війни. За цей час підприємство побило декілька своїх рекордів з перевалки. Так, у жовтні 2023 року, Ізмаїльський морський торговельний порт встановив історичний рекорд — перевантажив більш ніж 874 тисяч тон вантажів[6].
Під час дії Чорноморської зернової угоди українські річкові порти на Дунаї забезпечували близько чверті експорту зерна, вони стали основним маршрутом, через який зерно вантажилося на баржі і відправлялося до румунського чорноморського порту Констанца для подальшого транспортування[7].
У червні 2022 року почалось будівництво річкового перевантажувального терміналу (Філія «Бессарабська») ТОВ СП «Нібулон», про завершення першої черги якого було повідомлено у жовтні того ж року[8][9]. З жовтня 2022 по червень 2023 року через філію було експортовано перший мільйон тонн зернових вантажів[10].
28 червня 2023 року, згідно повідомлення Адміністрації морських портів України, порт повідомив про ініціативу щодо будівництва мультимодальних терміналів із перевантаження генеральних, навальних і наливних вантажів із розширенням наявних потужностей підприємства. Це надасть змогу збільшити обсяг вантажопереробки до 900 тис. тонн на рік[11].
Вночі з 1 на 2 серпня 2023 року збройні сили РФ атакували об'єкти портової та промислової інфраструктури Дунаю. Внаслідок обстрілу пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля «Морвокзалу» та адміністративна будівля Дунайського пароплавства. Істотних ушкоджень зазнав елеватор в порту Ізмаїл[7]. Внаслідок атаки було пошкоджено майже 40 тисяч тон готового для відправлення зерна[12].
Соціальна сфера
Соціальна інфраструктура Ізмаїльського морського торговельного порту мала до 2013 року наступні об'єкти: гуртожиток, готель, дитсадок, їдальня, магазини, ресторан, база відпочинку «Портовик» на березі озера Ялпуг. Підприємство постійно надає благодійну матеріальну допомогу малозабезпеченим категоріям населення, інвалідам, дитячим дошкільним та медичним закладам тощо.
