Гудісон народився в Монтего-Бей і почав свою кар'єру в невеликих ямайських футбольних лігах, де був помічений в 1996 році Рене Сімойнсом, який запросив його прямо в національну збірну Ямайки[2], тренером якої і був. Наступного року став гравцем «Олімпік Гарднерс»[3], розділяючи свій ігровий час в клубі з виступами за команду з Кайманових островів[4].
У 1999 році він перейшов у англійський«Галл Сіті», який виступав у Третьому дивізіоні Футбольної ліги, який тоді був четвертим за рівнем дивізіоном чемпіонату Англії. За цю команду вже виступав його партнер по збірній Теодор Вітмор. В сезоні 2000/01 Іен був визнаний найкращим футболістом «Сіті» за підсумками сезону. Він забив свій перший і єдиний гол за клуб в матчі проти «Карлайл Юнайтед» (2:1)[5]. У 2002 році, після звільнення головного тренера Браяна Літтла Гудісон повернувся на батьківщину, де два сезони виступав за команду свого рідного міста «Себа Юнайтед».
У лютому 2004 році Гудісон повернувся до Англії, ставши гравцем «Транмер Роверз», куди його запросив Браян Літтл, що сам працював з цим клубом. За час виступів у складі «Роверз» він тричі визнавався кращим футболістом клубу за підсумками сезону. В кінці сезону 2011/12 керівництво команди запропонувало Гудісону однорічний контракт і він став першим футболістом у складі команди, який виступав за клуб у віці 40 років, а вболівальники назвали Гудісона найкращим захисником, який коли-небудь виступав за команду[6].
У травні 2013 року контракт з Іеном був продовжений ще на рік[7]. 13 жовтня матч проти «Бредфорд Сіті» став для Гудісона 400-м у складі «Транмер Роверз» у всіх змаганнях. У травні 2014 року контракт з командою закінчився і Ян став вільним агентом.
Завершував кар'єру на батьківщині у клубі «Гарбор В'ю».
У 2000 році Гудісон вдруге поїхав з командою на Золотий кубок КОНКАКАФ. На турнірі він зіграв у матчах проти команд Колумбії[16]Гондурасу[17]. У 2009 і 2011 роках Іен в третій і четвертий раз взяв участь в розіграші Золотого кубка КОНКАКАФ[18], але на цих турнірах не зіграв жодної хвилини.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 128 матчів, забивши 10 голів[19] і є рекордсменом за кількістю зіграних матчів за цю збірну.