PROFILBARU.COM

Зовнішні зображення
	Баскетболіст Іван Єдешко

Єдешко Іван Іванович
біл. Іван Іванавіч Ядэшка
Єдешко Іван Іванович; біл. Іван Іванавіч Ядэшка
Загальна інформація
Громадянство	СРСР; Білорусь
Народження	25 березня 1945 (79 років); Sciackid, Kvasoŭski Sieĺsavietd, Гродненський район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР
Зріст	196 см
Вага	91 кг
Alma mater	Q116998529?
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	баскетбол
Дисципліна	баскетбол
Команда	ЦСКА, Q25396119?, СКА (баскетбольний клуб, Київ), ЦСКА і СКА (баскетбольний клуб, Київ)
Нагороди ;
	Єдешко Іван Іванович у Вікісховищі

Іван Іванович Єдешко (білор. Іван Іванавіч Ядэшка; нар. 25 березня 1945, Стецьки, Гродненський район, Гродненська область, Білоруська РСР) — радянський баскетболіст. Заслужений майстер спорту СРСР (1972); кавалер ордена «Знак Пошани» (1972).

Життєпис

Іван Єдешко — вихованець гродненського баскетболу. Перший тренер — Яків Йосипович Фруман^[1].

Закінчив спортивно-педагогічний факультет спортивних ігор і єдиноборств Білоруського державного університету фізичної культури (1970).

Грав за баскетбольні клуби «Спартак» (Мінськ), РТІ (Мінськ), ЦСКА (Москва), СКА (Київ).

Увійшов до історії вітчизняного і світового баскетболу, зробивши «золотий пас» Олександру Бєлову за три секунди до закінчення фінального матчу зі збірною США на Олімпіаді в Мюнхені (1972). Тоді у складній і напруженій кінцівці матчу баскетболісти радянської збірної тричі вводили м'яч у гру через зупинки і проблеми з відліком часу і, зрештою, вирвали перемогу у американців з мінімальним розривом: 51:50^[2].

Член КПРС з 1979 року. Тренер збірної СРСР на чемпіонаті світу-1982 (1-е місце) та чемпіонаті Європи 1987 р. (2-е місце).

Заслужений тренер Росії, заслужений тренер СРСР.

Іван Єдешко був тренером чоловічої команди ЦСКА — чемпіона Росії 1992 року. У 1993 році працював головним тренером ліванського клубу «Спортинг», який став чемпіоном країни, а провідними гравцями клубу були самарець Віктор Кулагін і саратовець Сергій Щепоткін.

Головний тренер юніорської збірної Росії в 1998—1999 роках.

У 1999—2001 роках Іван Єдешко працював головним тренером молодіжної збірної Росії.

Досягнення: звання, нагороди

Олімпійський чемпіон 1972 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1976
Заслужений майстер спорту СРСР (1972)
Чемпіон світу 1974, срібний призер Чемпіонату світу 1978
Чемпіон Європи 1971, 1979, срібний призер Чемпіонату Європи 1975; бронзовий призер Чемпіонату Європи 1973
Чемпіон СРСР 1971-74, 1976, 1977, 1979, 1980. Срібний призер чемпіонату СРСР 1975
Чемпіон Універсіади 1970; срібний призер — 1973 р.
Володар Кубка європейських чемпіонів 1970/1971.
ордена «Знак Пошани» (СРСР, 1972),
ордена Пошани (Росія, 2006);
Медаль «За трудову доблесть» (СРСР, 1982).

Родина

Батько — Єдешко Іван Олександрович (1907—1997). Мати — Єдешко Ганна Вікентіївна (1912—1988). Брат — Євстафій Єдешко — працює на кафедрі фізичної культури в Гродненському державному університеті імені Янки Купали.

Дружина — Єдешко Лариса Андріївна (нар. 1946), закінчила МДУ, працювала викладачем. Дочка — Єдешко Наталія Іванівна (нар. 1970), тенісистка, майстер спорту, працювала в ЦСКА. Зять — Нечаєв Андрій Артемович, (нар. 1963), колишній президент баскетбольного клубу «Хімки» (серпень 2012 — січень 2013). Онуки: Артем, Іван.

У кіно

У фільмі 2017 року «Рух вгору», який присвячений перемозі команди СРСР на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені, роль Івана Єдешка зіграв Кузьма Саприкін.

Примітки

↑ БАСКЕТБОЛІСТ 80-РІЧЧЯ. Іван Єдешко: Хитрощі не навчиш. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
↑ БАСКЕТБОЛ. XX Олімпійські ігри. ФІНАЛ. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.

Література

Едешко Иван Иванович // Олимпийская энциклопедия / Павлов С. П.. — М.: Советская энциклопедия, 1980. — 415 с.
100 лет российского баскетбола: история, события, люди: справочник / Автор-составитель В. Б. Квасков. — М.: Советский спорт. — 274 с.: илл. ISBN 5-9718-0175-9