ULA

United Launch Alliance
ULA
ТипПриватна компанія
Правова форматовариство з обмеженою відповідальністю
ГалузьАерокосмічна промисловість
СпеціалізаціяАерокосмічна техніка
Засновано1 грудня 2006
Засновник(и)Tory Bruno (ГВД)
Штаб-квартираСентенніал[2]
ПродукціяDelta-2, Дельта IV, Delta IV Heavy, Atlas V та Вулкан (розробл.)
ПослугиВиробництво космічних ракет та їх запуск
Виторг1 320 000 000 $ (2018)[3]
Власник(и)Боїнг і Lockheed Martin
Співробітники2'500[1]
Холдингова компаніяБоїнг і Lockheed Martin
ulalaunch.com
Мапа
CMNS: ULA у Вікісховищі
Частина серії про
Космічну програму США[en]

United Launch Alliance (ULA) — це спільне підприємство підрозділів двох американських компаній: Lockheed Martin Space Systems та Boeing Defense, Space & Security, що представляють Lockheed Martin та Boeing відповідно. Фірма створена у 2006 році, щоб займатися виробництвом та запуском у космос ракет-носіїв та космічних апаратів для Федерального уряду США. Безпосередньо урядових замовників представляють Міністерство оборони США та НАСА. Використовуючи ULA, Lockheed Martin і Boeing ціле десятиліття мали монопольне становище на ринку військових космічних запусків, аж поки у 2016 році Міністерство Повітряних сил США не підписало контракт на запуск свого супутника GPS із компанією SpaceX[4].

Історія

United Launch Alliance була створена 1 грудня 2006 року. У грудні 2013 року фірма підписала контракт із ВПС США на обслуговування 28 запусків ракет за $11 млрд. У вересні 2014 року повідомлено про виграш конкурсу на підписання контракту на $938 млн. щодо додаткового обслуговування ракетних запусків по вже підписаним раніше контрактам[5].

Також у 2014 році головним виконавчим директором фірми замість Michael Gass став Tory Bruno[6]. У жовтні цього ж року ULA заявила про намір реструктуризувати виробництво та зменшити вартість запуску в половину. Це було викликано конкуренцією із SpaceX. Зміни мають привабити нових замовників, не лише із військової сфери, а й з цивільної.

У червні 2017 року відомий новинний сайт Ars Technica проаналізував витрати ВПС США і з'ясував, що у 2020-'21 роках вартість кожного запуску від ULA може обійтися бюджету у$420 млн. Tory Bruno назвав це «вводом в оману». А в липні з'явилася інформація, що вартість місії STP-3 із використанням Atlas V сягає $191 млн. Це, звісно, менше, ніж сума, розрахована журналістами, але значно більше, ніж пропонує компанія-конкурент SpaceX ($90 млн за запуск). Поширювалися розмови про несправедливе надання урядом субсидій ULA[7].

Продукція

United Launch Alliance виробляє наступні ракети-носії:

  • Delta-2,
  • Дельта IV,
  • Delta IV Heavy,
  • Atlas V,
  • Вулкан — «ракета-носій нового покоління», яка розробляється з 2014 року шляхом міксу існуючих технологій Atlas V і Дельта IV для створення наступника для Atlas V, що дозволить вдвічі знизити витрати на запуск. Спочатку перший політ планувався не раніше середини 2020 року. А після 2024 року існуючий другий ступінь ракети Centaur планують замінити на Advanced Cryogenic Evolved Stage[en] (ACES). Окрім стандартної функції по запуску супутників, цей ступінь може слугувати паливним танкером для космічної заправки. В грудні 2023 року, компанія ULA повідомила, що перший запуск нової ракети «Vulcan Centaur» перенесений на 8 січня 2024 року[8].
Зліва направо: Delta-2, Дельта IV, Delta IV Heavy, Atlas V 400-series, Atlas V 500-series, ACES[en]

Стартові комплекси

Наразі ULA використовує п'ять стартових майданчиків:

У 2015 році були анонсовані плани по зменшенню кількості майданчиків лише до двох одиниць до 2021 року. З них буде запускатися ракета-носій «Вулкан».

Запуски

Сімейства ракет Atlas (від Lockheed) та Delta (від Boeing) використовуються вже більше 50-ти років для запуску на навколоземні орбіти військових, метеорологічних та супутників зв'язку. Також за їх допомоги здійснювалися запуски у глибокий космос, в тому числі міжпланетні науково-дослідницькі місії. Іноді ULA підіймає неурядові супутники[9].

Перший запуск, що проводила ULA, відбувся 14 грудня 2006 року за допомогою ракети Delta-2. На орбіту було піднято секретний супутник USA 193, який невдовзі після запуску вийшов із ладу. У 2008 році його було знищено бойовою ракетою[10].

2 жовтня 2015 року ULA завершила свою соту місію із Mexsat-2 на борту Atlas V[11].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Що ми робимо і де знаходимся. ulalaunch.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 3 березня 2018.(англ.)
  2. ↑ https://www.ulalaunch.com/contact-ula#headquarters
  3. ↑ SIPRI Arms Industry Database — Стокгольмський інститут дослідження проблем миру.
  4. ↑ Irene Klotz (28 квітня 2016). SpaceX зруйнувала монополію компаній Boeing-Lockheed на військові космічні запуски. reuters.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 3 березня 2018.
  5. ↑ Boeing-Lockheed виграє $938 млн. від угоди щодо запуску ракет. reuters.com. 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2018.(англ.)
  6. ↑ United Launch Alliance Taps a Lockheed Executive To Replace CEO Gass. Space News. 8 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 7 березня 2018. [Архівовано 2014-08-13 у Archive.is](англ.)
  7. ↑ Berger, Eric (16 червня 2017). Бюджет ВПС показав наскільки SpaceX обрізала ціни на запуск. arstechnica.com. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 7 березня 2018.(англ.)
  8. ↑ Запуск нової американської ракети Vulcan Centaur перенесли. 18.12.2023, 22:09
  9. ↑ Justin Ray (23 листопада 2009). Atlas 5 запускає комунікаційний супутник Intelsat. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 7 березня 2018.(англ.)
  10. ↑ Shanker, Thom (21 лютого 2008). Бомба зруйнувала космічний супутник, що зійшов з орбіти. nytimes.com. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 7 березня 2018.(англ.)
  11. ↑ Graham, William (2 жовтня 2015). ULA здійснила соту місію – Atlas V запустив Morelos-3. nasaspaceflight.com. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 7 березня 2018.(англ.)

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!