PROFILBARU.COM

TV Globo
TV Globo
Країна	Бразилія
Місто реєстрації	Ріо-де-Жанейро
Власник(и)	«Organizações Globo»
Заснована	26 квітня 1965

Glóbo (TV Globo) порт. Globo — «глобус», «куля», читається «Ґлобу» — бразильська телекомпанія створена у передмісті Ріо-де-Жанейро журналістом Робе́рту Піза́ні Марі́нью.

Ствоерння та історія телекомпанії Globo

Засновник і власник Globo — Роберту Марінью, помер у віці 98 років. Він почав розвивати свою компанію з газети, що перейшла йому у спадок в 1925 році. Займав пост президента компанії до кінця життя. Після його смерті президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва сказав, що країна втратила велику людину. Зараз «Ґлобу» належить старшому синові Роберту. Телекомпанія Globo зробила теленовели предметом бразильського експорту в 50 країн світу.

Уже в 60-х роках новели Globo цікавили всю Бразилію. Теленовели виробляли й інші компанії, але Globo традиційно вважалася лідером у виробництві фільмів цього жанру. З часом кількість теленовел збільшувалася, і Globo побудувала для зйомок величезну студію, аналог американського Голлівуду — телемістечко «Прожак» в передмісті Ріо-де-Жанейро.

У липні 1957 року бразильський президент Жуселіну Кубічек, дозволив концесію телебачення для Радіо Ґлобу і 30 грудня того ж року Національна Рада Телекомунікацій оприлюднила указ про дозвіл 4 каналу Ріо-де-Жанейро розпочати трасляцію програм Ґлобу.

Канал в телебаченні з'явився 26 квітня 1965 року під пісню «Місячна ріка» Генрі Манчіні. Диктор Рубенш Амарал презентував нову телестанцію телеглядачам міста Ріо-де-Жанейро та штату Гуанабара. Перше що показали в прямому ефірі каналу це була програма Uni-Duni-Tê, музичні номери, і серії мультсеріалів «Кіт Фелікс» і «Геркулес».

В січні 1966 року Ріо страждав від своїх найгірших повеней в якій загинуло понад 100 осіб і 20000 залишились без домівки. Globo транслював в новинах наслідки повені і передавав інформацію для населення, а також брав участь в кампанії збору пожертв, що відбувалось в двох його студіях.^[1]

Теленовели Globo

Значна частина продукції телекомпанії Ґлобу, яка вже багато десятиліть не має серйозних конкурентів на кінематографічному ринку Бразилії і практично є монополістом, є теленовелами. Перший бразильський серіал показаний в СРСР це — «Рабиня Ізаура», який показали в 1988—1989 роках. На відміну від багатьох інших серіалів знятих в країнах Латинської Америки, бразильські серіали відрізняються не тільки якістю, але й більшою реалістичністю та дидактичністю. Часто розглядаються різні важливі соціальні теми, наприклад такі як суїцид, наркоманія («Нова жертва», 1995), гомосексуальність («Жінки в коханні» 2003), расизм, СНІД, насильство та інші. В деяких серіалах розглядаються навіть такі теми, як сурогатне материнство («Сурогатна матір», 1990), клонування («Клон», 2001), пластична хірургія («Два обличчя», 2007—2008). Бразильські серіали відрізняються оригінальністю сюжету і оригінальстю заставок в серіалах («В ім'я кохання», 1997; «Камня на камені», 1992; «Саломея», 1991), де майже ніколи не показують обличчь самих акторів, що знімаються, а також використанням відомих музичних композицій, так званих «тем» для певних персонажів, міст чи кварталів. Бразильські телесеріали знімають з мінімальною кількістю дублів — перед зйомками актори ретельно репетирують сцени. В бразильських телесеріалах вперше не зовсім позитивні (або навіть негативні) персонажі стали головними героями серіалу («Жорстокий янгол», 1997). Серед бразильських міні-серіалів варто відмітити серіал-біографію «Шікінья Ґонзаґа» («Музика її душі»), 1999; «Неприборкувана Хільда» («Неприборкувана Ільда»), 1998; «Присутність Аніти», 2001; «Амазонія», 2007, що відрізняються не тільки якістю, але й використанням нових телевізійних технологій, як от наприклад панорамна зйомка («Амазонія»)^[2].

Найзнаменитіші теленовели

Fina Estampa, 2011
Дороги Індії (Індія. Історія кохання), 2009
Фаворитка, 2008
Заборонене бажання, 2007
Сім гріхів, 2007
Пророк, 2006
Золоте серце, 2006
Сеньйорита, 2006
Сторінки життя, 2006
Америка, 2005
Беліссіма, 2005
Голос серця, 2005
Сьогодні — день Марії, 2005
Історія Рози, 2005
Хазяйка долі, 2004
Колір гріха, 2004
Жінки в коханні, 2003
Шоколад з перцем, 2003
Святкування, 2003
Земля кохання, земля надії, 2002
Берег мрії, 2001
Діти Єви, 2001
Клон, 2001
Caramuru — A Invenção do Brasil, 2001
Normais, Os, 2001
Sítio do Pica-Pau Amarelo, 2001
Сімейні узи, 2000
Хоробрий люд, 2000
Влада бажання, 1999
Земля кохання, 1999
Шалені гроші, 1998
Неприборкувана Ільда, 1998
В ім'я кохання, 1997
Жорстокий янгол, 1997
Sai de Baixo, 1996
Vira Lata, 1996
Нова жертва, 1995
Malhação, 1995
Тропіканка, 1994
Секрет тропіканки, 1993
Fera Ferida, 1993
Menino de Engenho, 1993
Sex Appeal, 1993
Você Decide, 1992
Tieta, 1989
Будь-якою ціною, 1988
Cida, a Gata Roqueira, 1986
Сеньйорита, 1986
Рокі-святеник, 1985
Війна статей, 1983
Alice & Alice, 1983
Ромео і Жульєта, 1980
Vestido de Noiva, 1979
A Ordem Natural das Coisas, 1977
Рабиня Ізаура, 1976
A Cartomante, 1974
Isto É Pelé, 1974
Capote, O, 1973
Medéia, 1973
Sombra de Suspeita, 1972
Somos Todos do Jardim de Infância, 1972]], 1976
A Cartomante, 1974
Isto É Pelé, 1974
Capote, O, 1973
Medéia, 1973
Sombra de Suspeita, 1972
Somos Todos do Jardim de Infância, 1972

Комерційний успіх

13 червня 2003 року відбулось вручення премій ІНТЕ, однієї з найперстижніших премій, якими нагороджують за вагомий внесок в розвиток телебачення Латинської Америки. Компанія Globo отримала приз, як найкраща компанія виробник телесеріалів, а знятий нею серіал «Клон» був названий найкращою теленовелою^[3].

Примітки

↑ Офіційний сайт Globo. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 24 березня 2012.
↑ Бразиліада. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012. [Архівовано 2012-03-20 у Wayback Machine.]
↑ «Ґлобу і ти». Архів оригіналу за 22 жовтень 2007. Процитовано 24 березень 2012.