R Зайця

R Зайця

Червонувата зоря R Зайця в центрі справа.
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Заєць
Пряме піднесення 04г 59х 36.3487с[1]
Схилення −14° 48′ 22.518″[1]
Видима зоряна величина (V) 5.5 to 11.7[2]
Характеристики
Спектральний клас C7,6e(N6e)[2]
Показник кольору (B−V) +5.74[3]
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}
Тип змінності міриди[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 32.4 ± 2[1] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 7.51[1] мас/р
Схил.: −4.27[1] мас/р
Паралакс (π) 2.42 ± 1.02 мас[1]
Відстань прибл. 1300 св. р.
(прибл. 400 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV)
Фізичні характеристики
Радіус 400 ± 90[4] R☉
Світність 5 200[5] L☉
Ефективна температура 2 290[5] K
Інші позначення
R Lep, AAVSO 0455-14, BD−15 915, GC 6093, HD 31996, HIP 23203, HR 1607, IRC -10080, PPM 215123, RAFGL 667, SAO 150058.[1]
Посилання
SIMBADдані для R+Lep

R Зайця (R Leporis, R Lep), іноді називають «Малинова зоря Гайнда»[6], — відома змінна зоря в сузір'ї Зайця, недалеко від його межі з сузір'ям Ерідана.

Характеристики

Це вуглецева зоря, яка виглядає червоною. Власну назву отримала на часть знаменитого англійського астронома Дж. Р.Гайнда, який вперше спостерігав її 1845 р. Її видима зоряна величина змінюється від +5,5 до +11,7 з періодом 418—441 днів; останні вимірювання показують період 427,07 днів. Є ознаки, що може бути вторинний період 40 років.  R Зайця розташована надто далеко від Землі для точного виміру її паралакса і розрахунку за ним світності. Але її світність можна оцінити за залежністю світності від періоду для мірид, яку встановили Ґвандаліні і Крісталло. Використовуючи період 427,07 днів, вони вирахували болометричну світність на рівні 13 200 світностей Сонця.[7] У праці 2012 року відстань до зорі оцінювалась у близько 1 350 світлових років, світність — приблизно 6 689 разів більше Сонця і температура поверхні у 2 980 К.[8]

R Зайця часто описують як зорю з інтенсивним димчастим червоним кольором, хоча це не виражено, коли зірка близька до максимальної яскравості. Вона має найбільш червоний колір при найменшій світності, що відбувається раз на 14,5 місяців. Червоне забарвлення може бути викликане вуглецем у зовнішній оболонці зорі, який відфільтровує синю частину видимого спектра світла. Першовідкривач зорі Гайнд повідомляв, що вона виглядала «як крапля крові на чорному тлі».[6]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж V* R Lep -- Variable Star of Mira Cet type, database entry, SIMBAD. Accessed on line November 19, 2009.
  2. ↑ а б в R Lep, database entry, The combined table of GCVS Vols I—III and NL 67-78 with improved coordinates, General Catalogue of Variable Stars [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.], Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Accessed on line November 19, 2009.
  3. ↑ HR 1607 [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.], database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed on line November 19, 2009.
  4. ↑ Hofmann, K.-H.; Eberhardt, M.; Driebe, T.; Schertl, D.; Scholz, M.; Schoeller, M.; Weigelt, G.; Wittkowski, M.; Woodruff, H. C. (2005). Interferometric observations of the Mira star o Ceti with the VLTI/VINCI instrument in the near-infrared. Proceedings of the 13th Cambridge Workshop on Cool Stars. 560: 651. Bibcode:2005ESASP.560..651H.
  5. ↑ а б Lombaert, R.; Decin, L.; Royer, P.; De Koter, A.; Cox, N. L. J.; González-Alfonso, E.; Neufeld, D.; De Ridder, J.; Agúndez, M.; Blommaert, J. A. D. L.; Khouri, T.; Groenewegen, M. A. T.; Kerschbaum, F.; Cernicharo, J.; Vandenbussche, B.; Waelkens, C. (2016). Constraints on the H2O formation mechanism in the wind of carbon-rich AGB stars. Astronomy & Astrophysics. 588: A124. arXiv:1601.07017. Bibcode:2016A&A...588A.124L. doi:10.1051/0004-6361/201527049.
  6. ↑ а б p. 269, Star-names and their meanings [Архівовано 14 червня 2019 у Wayback Machine.], Richard Hinckley Allen, New York: G. E. Stechert, 1899.
  7. ↑ Guandalini, R.; Cristallo, S. (2013). Luminosities of carbon-rich asymptotic giant branch stars in the Milky Way. Astronomy & Astrophysics. 555: 7. arXiv:1305.4203. Bibcode:2013A&A...555A.120G. doi:10.1051/0004-6361/201321225. A120.
  8. ↑ McDonald, I.; Zijlstra, A. A.; Boyer, M. L. (2012). Fundamental Parameters and Infrared Excesses of Hipparcos Stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 427 (1): 343—57. arXiv:1208.2037. Bibcode:2012MNRAS.427..343M. doi:10.1111/j.1365-2966.2012.21873.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!