ROSAT (нім.Röntgensatellit) — німецька космічна рентгенівська обсерваторія, побудована та запущена у співпраці з НАСА та британською радою наукових та інженерних досліджень (англ.the British Science and Engineering Research Council, SERC). Названа на честь Вільгельма Рентгена.
На борту супутника був створений в Німеччині рентгенівський телескоп (X-ray Telescope, XRT), який складався з чотирьох вкладених один в один телескопів Вольтера 1-го типу. Апертура телескопа досягала 84 см у діаметрі. Фокусна відстань становила 240 см. У фокальній площині телескопа було три детектори:
два німецьких позиційно чутливих пропорційних лічильники (англ.Position Sensitive Proportional Counters
американський прилад отримання високоякісних зображень (High Resolution Imager, HRI)
Вони детектували випромінювання в м'якому рентгенівському діапазоні (енергія від 0,1 до 2 кЕв). На половинному рівні енергії кутова роздільна здатність була менше 5 кутових секунд.
Англійський телескоп мав ширококутну камеру (Wide Field Camera, WFC) і працював у дуже далекому ультрафіолетовому діапазоні (extreme ultraviolet, XUV), від 0,042 до 0,21 кЕв.
Супутник стабілізувався за трьома осями.
Місія
Місія ROSAT була поділена на три фази:
Двомісячне калібрування й перевірка на орбіті.
Шестимісячне сканування всієї небесної сфери в рентгенівських променях за допомогою позиційно чутливих пропорційних лічильників (PSPC), що перебували у фокусі рентгенівського телескопа, й у двох діапазонах далекого ультрафіолету за допомогою ширококутної камери (WFC).
Остання фаза тривала до закінчення місії і була присвячена точковим спостереженням.
Місія була розрахована на 18 місяців.
Джерела
Die ROSAT Mission. Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 5 вересня 2018. (нім.)
