PD-2

PD-2
PD-2
Призначення:	Збір розвідувальних даних
Виробник:	Ukrspecsystems
Всього збудовано:	20+
Вартість одиниці:	~ 10 000 000 грн[1]
Конструктор:	Ukrspecsystems
Крейсерська швидкість:	100 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	140 км/год
Дальність польоту:	1000 км
Тривалість польоту:	12[2] год
Практична стеля:	5000 м
Швидкопідйомність:	3 м/с
Розмах крила:	5 м
Порожній:	55 кг
PD-2 у Вікісховищі

PD-2 (акр. від англ. People's Drone — «народний дрон») — український багатоцільовий БпЛА виробництва Ukrspecsystems. Призначений для здійснення повітряної розвідки та бойового застосування як носій бомбового навантаження з бойовою частиною вагою до 3 кг^[3]. Може злітати зі злітної смуги («по-літаковому»), також може оснащуватися модулями системи вертикального зльоту та посадки, що робить його апаратом вертикального злету та приземлення (англ. VTOL — Vertical Take-Off and Landing).

Історія розробки

Силова установка БпЛА оснащена карбоновим повітряним гвинтом

У 2014 році почалася російська збройна агресія проти України. Бойові дії показали потребу в безпілотних апаратах, перш за все для розвідки. Волонтери закуповували цивільні апарати, які або використовували як є, або адаптували до потреб війни^[4].

Волонтерська організація «Народний проект» брала участь у допомозі українським військовим на сході України. У спробах імпорту сучасних БпЛА, організація зіткнулася з небажанням деяких іноземних компаній продавати свої апарати. Тоді у співпраці з компанією «Ukrspecsystems» було розроблено безпілотний авіаційний комплекс PD-1, який станом 2020 рік випускався для потреб Збройних сил України^{[джерело?]}.

У 2020 році компанія «Ukrspecsystems» розробила безпілотник PD-2, який є глибокою модернізацією PD-1 зі збільшенням корисного навантаження, дальності зв'язку та іншими вдосконаленнями^[3].

У листопаді 2020 року новий літальний апарат проходив визначальні випробування^[5].

Опис комплексу

Наземна станція управління, що входить до складу комплексу, може забезпечувати одночасне управління двома БпЛА. Літаки комплексу оснащені оптичною станцією з гіростабілізованою платформою, розробленою та створеною в Україні. Підвіс оснащений кількома камерами та тепловізором, що дозволяє проводити спостереження на висоті до кількох тисяч метрів у будь який час доби. Вбудовані датчики положення та спеціальне програмне забезпечення дозволяють забезпечити чіткість та якість зображення^[3].

Опис апарату

PD-2 побудований за нормальною аеродинамічною схемою — одномоторний високоплан із триопорним шасі з переднім колесом, шасі в польоті не прибирається. Крило оснащене закінцівками. Хвостове оперення двобалкове, обернене V-подібне. Силова установка зі штовхаючим гвинтом, який обертається двигуном внутрішнього згоряння.

Літак комплектується швидкозйомними модулями з додатковими електричними двигунами (системою вертикального зльоту та посадки — СВЗП), які дозволяють БпЛА здійснювати вертикальний зліт та посадку^[3]. У такій комплектації він стає апаратом вертикального зльоту та посадки.

Відповідно до класифікації НАТО (STANAG 4670 (ATP 3.3.7)) БпЛА належить до класу I (≤150 кг), категорії малий (>15 кг), масштаб застосування — тактична частина (батальйон, полк)^[6].

Модифікації

Один і той же БпЛА має різні конфігурації. Перетворення дрона на VTOL за лічені хвилини. Не потрібно купувати додаткові планера.

Зображення	Назва модифікації	Характеристики цієї модифікації
	PD-2-VTOL	8+ годинна витривалість 4500 м максимальна висота 55 кг MTOW 11 кг максимальна вага корисного навантаження Зліт і посадка з будь-якого місця
	PD-2-FW	10+ годинна витривалість 4700 м максимальна висота 55 кг MTOW 19 кг максимальна вага корисного навантаження Зліт і посадка з використанням злітно-посадкової смуги
	PD-2-FW2	10+ годинна витривалість 5000 м максимальної висоти 45 кг MTOW 11 кг максимальна вага корисного навантаження Катапультний старт та парашутне десантування

На основі PD-2 українська компанія «НВЦ „Інфозахист“» розробляє комплекс радіотехнічної розвідки «Gekata»^[7].

Технічні характеристики

Загальні характеристики

• Екіпаж: немає
• Вантажопідйомність: до 19 кг^[8]
• Розмах: 5 м (16 фут 5 дюйм) (у конфігурації з СВЗП)
• Максимальна злітна вага: 55 кг (121 фунт) (у конфігурації з СВЗП)
• Повітряний гвинт: 2-лопатевий

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 140 км/год (87 миля/год; 76 вуз)
• Крейсерська швидкість: 100 км/год (62 миля/год; 54 вуз)
• Швидкість звалювання: 65 км/год (40 миля/год; 35 вуз)
• Дальність: 1 000 км (621 миля; 540 морська миля)
• Тривалість польоту: 12 годин (без СВЗП)
• Практична стеля: 5 000 м (16 404 фут)
• Швидкопідйомність: 3 м/с (590 фут/хв)
• Швидкість зниження: 3 м/с (590 фут/хв)
• Інше: дальність зв'язку — 220 км^[8]

Інше

Після перемоги на Євробаченні гурт Kalush Orchestra продали статуетку переможця за 900 тисяч доларів з метою передати ці гроші на армію, зокрема на закупівлю комплекту апаратів PD-2.^[9]

Див. також

• RQ-7 Shadow
• PD-1
• Bayraktar TB2
• БпАК А1-СМ «Фурія»
• Рекогностування (військова справа)

Примітки

1. БПЛА SHARK + HIMARS = десятки знищеної ворожої техніки. Тарас Чмут про застосування комплексу. YouTube. Militarnyi. 25 липня 2023. Архів оригіналу за 2 вересня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=live (довідка)
2. "Повернись живим" реалізував найдорожчий разовий благодійний проєкт для підтримки армії" / 24 червня 2022. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
3. [e-mail] (08 листопада 2020). Оновлений БПЛА PD-2 оснастили сучасною гіростабілізованою платформою українського виробництва. Defense Express. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 6 травня 2022.
4. Вячеслав Масний (21.02.2019). Українські військові дрони: від склянки з гранатою до ударного хайтеку. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 6 травня 2022. Як Україна розвиває власні військові безпілотники та технології боротьби з ворожими
5. Люксіков Михайло (2 грудня 2020). Вітчизняний БПЛА PD-2 готується до експлуатації в ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
6. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2016. Вип.№ 12(19)/ МЕДВЕДЄВ Г. А. — Аналіз досвіду НАТО щодо стандартизації в галузі безпілотної авіації
7. Gekata. НВЦ «Інфозахист». Архів оригіналу за 14 квітня 2023. Процитовано 3 квітня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=live (довідка)
8. Ukrspecsystems. PD-2 UAS VTOL Fixed-Wing UAS. Unmanned Systems Technology. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 6 травня 2022.(англ.)
9. Kalush Orchestra продали свою нагороду з «Євробачення» за $900 тисяч. Гроші підуть на армію. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 30 травня 2022.

Портал «Військова техніка»