49-й стрілецький корпус (СРСР)

49-й стрілецький корпус
На службі	1939- 1940; 1941
Країна	СРСР
Вид	Сухопутні війська
Тип	Стрілецькі війська
Гарнізон/Штаб	Вінниця
Війни/битви	Вторгнення СРСР до Польщі, Бессарабсько-буковинський похід 1940, Німецько-радянська війна, битва під Уманню

49-й стрілецький корпус (49-й ск) — військове формування у збройних силах СРСР.

Повна назва

49-й стрілецький корпус

Перше формування

Історія

Корпус був сформований в серпні-вересні 1939 року в Київському Особливому військовому окрузі (КОВО)^[1].

З початком вторгнення СРСР до Польщі з 17 по 28 вересня 1939 року 49-й ск увійшов до складу Українського фронту та знаходився у резерві^[2].

До початку жовтня 1939 року Український фронт отримав посилення військами з внутрішніх округів. 2 жовтня 49-й ск входив до складу 12-ї армії^[3].

4 квітня 1940 року корпус входив до складу КОВО^[4][5].

Протягом червня — липня 1940 року корпус у складі 5-ї армії Південного фронту брав участь в Бессарабсько-Буковинському поході РСЧА.

Після 10 червня 1940 року управління корпусу разом з корпусними частинами повинно було прибути в м.Дунаївці до ранку 12 червня. Марш корпусу повинен був проходити з маскуванням та вночі^[6].

27 червня до кінця дня майже всі війська фронту були розгорнуті відповідно до плану. 5-а армія була розгорнута на Волині. Штаб армії було розміщено в м. Дунаєвці, командуючим на час операції було призначено генерал-лейтенанта Герасименка В. Ф. Армія складалася з 36-го та 49-го стрілецьких корпусів^[6].

В липні 1940 року управління 5-ї армії, до якої входив корпус було розформовано. Управління корпусу передало свої дивізії та відбуло в м.Львів. Разом з управлінням корпусних частин його було виділено для формування управління корпусу та корпусних частин 4-го механізованого корпусу, яке проходило у м. Львів.

Підпорядкування

• Київський Особливий військовий округ (серпень — 16 вересня 1939).
• Резерв Українського фронту (16 вересня — 2 жовтня 1939).
• 12-а армія Українського фронту (з 2 жовтня 1939).
• Київський Особливий військовий округ (жовтень 1939 —).
• 5-а армія Південного фронту (20 червня — 10 липня 1940).

Склад

На 2 жовтня 1939 року

• Управління корпусу.
• Корпусні частини.
• 23-а стрілецька дивізія.
• 62-а Туркестанська стрілецька дивізія^[3].

На 28 червня 1940 року^[6].

• Управління корпусу^[6].
• Корпусні частини^[6].

• 36-а легкотанкова бригада^[6].
• 49-а легкотанкова бригада^[6].
• 137-й артилерійський полк^[6].
• 331-й артилерійський полк^[6].
• 34-й артилерійський дивізіон РГК^[6].* 44-а стрілецька дивізія^[6].

• 80-а стрілецька дивізія^[6].
• 135-а стрілецька дивізія^[6].

На 10 липня 1940 року

• Управління корпусу.
• Корпусні частини

• 269-й окремий зенітно-артилерійський дивізіон.^[7]

Друге формування

Історія

Корпус був створений в березні 1941 року в КОВО^[1]. Управління знаходилося в м.Вінниця.

9 червня 1941 року Військова рада округу ухвалила рішення у військах другого ешелону мати при собі запас патронів при кожному ручного та станкового кулеметів, гранати, що зберігаються на складах, розподілити по підрозділам, половину боєкомплекту снарядів та мін мати у спорядженому стані, створити запас палива не менше двох заправок.^[8]

22 червня 1941 року корпус увійшов до складу Південно-Західного фронту.

2 липня по всім дорогам на схід рухалися війська Південно-Західного фронту: колони, що складалися із танків, бронеавтомобілів, вантажівок, возів, запряжених кіньми, командирів та червоноармійців.

Противник у 15.00 оволодів м.Збараж та м.Тернопіль. Німці могли рухатися через м.Волочиськ на м. Проскурів, де знаходився командний пункт Південно-Західного фронту на чолі командуючого військами фронту генерал-полковника Кирпоноса М. П.^[9][10].

На шляху противника командуючий фронтом генерал-полковник Кирпонос направляє 24-й механізований корпус з району Лановець на південь для займання Проскурівського укріпленого району на рубіж Авратин, Волочиськ, Канівка, підпорядкувавши його командуючому військами 6-ї армії. Корпус отримав завдання займаючи міцну оборону забезпечити відхід військ 6-ї та 26-ї армій^[11].

Одночасно за наказом командуючого військами фронту 49-й стрілецький корпус генерал-майору Корнілова І. А. був піднятий за тривогою та вирушив на рубіж Ямпіль, Теофіполь, Ульянівка (район Лановець) для зайняття оборони. Корпус мав стати сусідом справа 24-го мк^[12].

3 липня у 2.00 противник посилив натиск на рівненському та тернопільському напрямках. Війська Південно-Західного фронту відійшли на рубіж р. Случ, Славута, Ямпіль, Гржималов, Чортків, Городенка, Снятин та повинні були стояти на цьому рубежу до темноти. 9 липня 6-а армія повинна була не допустити прориву противника до м.Житомир та стійко обороняти Новоград-Волинський укріпрайон. 49-й стрілецький корпус (190-а, 197-а стрілецькі дивізії), що входив до складу резерву армії, висунувся на рубіж Ямпіль, Теофіполь, Ульянівка (район Лановець)^[13].

З 5 липня 199-а стрілецька дивізія 49-го ск займала оборону у південному секторі Новоград-Волинського укріпрайону на ділянку Броники — Новий Миропіль — Коростки^[14].

6 липня 1-а німецька танкова група наступала на вузькій ділянці. Війська 19-го механізованого корпусу генерала Фекленко та 7-го стрілецького корпусу генерала Добросєрдова не втримали напору німецьких військ. На ділянці м. Новоград-Волинський, Новий Миропіль радянський фронт був прорваний.

Війська 199-ї сд 49-го ск поблизу населеного пункту Новий Миропіль (населений пункт південніше Полонне, поблизу залізничної дороги Шепетівка — Полонне — Бердичів) були розгромлені німцями. Через відсутність керівництва боєм командування 199-ї сд 49-го ск та передчасного залишення споруд УРа, під час прориву противником укріпленого району в Новому Мирополі 617-й стрілецький полк дивізії в паніці відступив із займаних позицій. Після цього прориву командування дивізії втратило управління двома полками. Дивізія понесла великі втрати у особовому складі та матеріальній частині^[15][14].

7 липня противник зайняв м. Бердичів.

8 липня командуючий військами фронту після ранішньої поїздки в район м. Бердичів наказав командуючому військами 6-ї армії швидко зосередити в околиці м.Любар 49-йск для нанесення контрудару на північ та закриття утвореного прориву^[16].

9 липня командир 199-ї сд 49-го ск полковник Алєксєєв А. Н., маючи письмовий наказ Військової Ради фронту — утримувати зайняті позиції в тому числі у Новому Мирополі, на основі начебто усного наказу командира 7-го ск, наказав 492-у сп, що мав усі можливості утримувати оборону рубежу, відступити. Інші полки цей наказ не отримали та потрапили у тяжке положення. Командир дивізії Алєксєєв разом з комісаром Коржевим та іншими командирами, залишивши війська дивізії, втекли з поля бою^[14].

Прориви у районі Нового Мирополя 6 липня та Гульська 9 липня, незважаючи на тяжке положення на всіх ділянках фронту, несли велику загрозу, адже ще більше погіршували становище 6-ї, 26-ї та 12-ї армій, які могли потрапити в оточення^[16].

Протягом дня війська 5-ї армії атакували противника у районі м. Новоград-Волинський та перерізали шосе Новоград-Волинський — Житомир, відрізавши війська противника поблизу м. Житомир, а війська 6-ї армії (зведені підрозділи 4-го мк та танкової групи під командуванням генерала Огурцова) — поблизу м. Бердичів. Передовий загін противника дійшов до м. Житомир. Зведеним підрозділом 4-го мехкорпусу вдалося просунутися на південну околицю м.Чуднів та перерізати шосе Новий Миропіль — Бердичів. Стрілецькі та механізовані корпуси 5-ї армії з півночі та 49-й ск з півдня готувалися нанести контрудар по клину противника, що був націлений на м. Житомир, та спішно висувалися на рубежі для наступу^[16].

Противник зміг організувати наступ значних сил противника на Ямпіль і зведені підрозділи 4-го мехкорпусу опинилися під загрозою оточення. Тому вони були вимушені залишити зайнятий напередодні Чуднів та відійти від шосе Новий Мирополь — Бердичів. Командарм 6-ї армії генерал Музиченко віддав наказ 49-у стрілецькому корпусу нанести контрудар (сильно ослабленому)^[16].

49-й корпус своїм контрударом мав допомогти вийти з оточення і 7-му ск^[16].

У перші дні серпня корпус потрапив в оточення в районі Умань — Новоархангельськ (Уманський котел).

5 серпня 1941 року управління корпусу було розгромлене, а 1 вересня року — розформоване.

Склад

На березень 1941 року

• Управління в м. Кам'янець-Подільський.
• 190-а сд. Командир полковник Звєрєв Г. О.^[10].
• 197-а сд.
• 199-а сд. Командир полковник Алєксєєв О. М.^[10].

На 22 червня 1941 року

• Управління корпусу в м. Вінниця^[17][1].
• Корпусні частини

• 507-й корпусний артилерійський полк^[17][1].
• 308-й окремий саперний батальйон^[17][1][18].
• 275-й окремий батальйон зв'язку^[17][1][18].

• 190-а стрілецька дивізія^[17][1].
• 197-а стрілецька дивізія^[17][1].
• 199-а стрілецька дивізія^[17][1].

Командування

• Генерал-майор Корнілов І. О. (14 березня 1941 — кінець липня 1941)^[10][19].
• Генерал-майор Огурцов С. Я. (1941)^[10].

Примітки

1. Сайт СОЛДАТ.ru
2. Сайт РККА. Энциклопедия. Перечень объединений, соединений, частей и подразделений, входивших в состав Действующей армии в период Освободительного похода в Западную Белоруссию и Западную Украину в 1939 г. www.rkka.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 16 листопада 2018 року. (рос.)
3. Мельтюхов М. И. Советско-польские войны.
4. РГВА ф. 40442, оп. 2а, д.128, л.48.
5. Сайт РККА. Энциклопедия. Ведомость распределения сд и корпусных управлений по округам при реорганизации сд и усиления СКВО и ЗакВО (на 04.04.1940)
6. Мельтюхов М. И. Освободительный поход Сталина.
7. Сайт Механизированные корпуса РККА. 4-й механизированный корпус.
8. Военно-исторический журнал, 1967, № 3.
9. Краснознамённый Киевский. 1979.
10. Исаев А. В. От Дубно до Ростова.
11. Сайт Механизированные корпуса РККА. 24-й механизированный корпус.
12. Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. Выпуск 36.
13. ЦАМО, ф. 334, оп. 3949сс, д. 4, лл. 53-56. Оперативная директива № 0040. Штаб Юго-Западного фронта. Проскуров. 3.7.1941. 2.00.
14. Сайт Ни шагу назад! Приказ Сталина № 270 родился в Новоград-Волынском. М. Мельтюхов. Начальный период войны в документах военной контрразведки.
15. Сайт Боевые действия Красной армии в ВОВ. Юго-Западный фронт — 6 июля 1941 года.
16. Баграмян И.X. Так начиналась война
17. Феськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И., Чмыхало В. И. «Красная Армия в июне 1941 года.»
18. Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 4. Управления корпусов.
19. Сайт 44-я Киевская Краснознамённая горно-стрелковая дивизия им. Щорса.

Література

• Военный энциклопедический словарь. М., Военное издательство, 1984.
• Военно-исторический журнал, 1967, № 3, с. 54.
• Жуков Г. К.. Воспоминания и размышления.
• Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.Книга на сайте: http://militera.lib.ru/h/isaev_av3/index.html [Архівовано 19 серпня 2012 у WebCite]
• История Великой Отечественной войны 1941—1945 годов. М., 1961. Т. 2. С. 628.
• Краснознамённый Киевский. Очерки истории Краснознамённого Киевского военного округа (1919—1979). Издание второе, исправленное и дополненное. Киев, издательство политической литературы Украины, 1979.
• Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. Часть третья. Сентябрь 1939 года. Война с запада — М., 2001.
• Мельтюхов, Михаил Иванович. Освободительный поход Сталина. М., Яуза, Эксмо, 2006. ISBN 5-699-17275-0 (см lib.rus.ec/b/300044/read)
• РГВА ф. 40442, оп. 2а, д.128, л.48.
• Сборник боевых документов Великой Отечественной войны. Вып. 36. С. 60.
• Феськов В. И., Калашников К. А., Голиков В. И., Чмыхало В. И. «Красная Армия в июне 1941 года» — Томск: Изд-во Том. ун-та, 2001.

Посилання

• https://www.webcitation.org/65OTPMdKn?url=http://rkka.ru/ihandbook.htm Сайт РККА. Энциклопедия. Общие перечни. Перечень объединений, соединений, частей и подразделений, входивших в состав Действующей армии в период Освободительного похода в Западную Белоруссию и Западную Украину в 1939 г.
• Сайт РККА. Энциклопедия. Стрелковые дивизии. Количественный состав. Распределения сд по округам, данные по штатам и дислокации (1935—1941 гг.) (файл формата MS Excel, версия от 26.11.2011)
• Сайт РККА. Энциклопедия. Ведомость распределения сд и корпусных управлений по округам (на 17.10.1939).
• Сайт РККА. Энциклопедия. Ведомость распределения сд и корпусных управлений по округам при реорганизации сд и усиления СКВО и ЗакВО (на 04.04.1940).
• Сайт СОЛДАТ.ru. Стрелковые и воздушно-десантные корпуса РККА 1941—1945 гг. 1. Стрелковые корпуса РККА на 22.06.1941.
• Сайт 44-я Киевская Краснознамённая горно-стрелковая дивизия им. Щорса. Корнилов Иван Алексеевич.
• Действующая армия. Перечни войск. Перечень № 4. Управления корпусов
• Ни шагу назад! Приказ Сталина № 270 родился в Новоград-Волынском. М. Мельтюхов. Начальный период войны в документах военной контрразведки. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]