44-та танкова дивізія — військове з'єднання РСЧА у складі 18-го (18 МК) та 16-го механізованого корпусів (16 МК) до та під час Німецько-радянської війни.
44-та танкова дивізія була сформована в березні 1941 року на базі 49-ї легко-танкової бригади.
У складі 16-о МК брала участь у боях у складі Південного фронту за Бердичів та Козятин. В результаті проведених боїв дивізія практично втратила всю матеріальну частину і за даними штабу 6-ї армії не представляла з себе реальної бойової одиниці.
У кінці липня 1941 року з дивізії до м. Харків було відізвано найбільш цінні танкові кадри, які не мали танків і використовувалися у боях, як стрілецькі підрозділи. Із залишків підрозділів було сформовано окремі бойові загони, командування дивізії залишалося у складі 6-ї армії.
2 серпня 1941 року рештки дивізії разом з корпусом потрапила в Уманський котел. В результаті розгрому групи Понеделіна, командир дивізії полковник В.П. Кримов потрапив у полон і помер від отриманих ран в м. Голованівськ. Уникнути оточення вдалося тилам дивізії, які нараховували близько 500 чоловік, 100 гвинтівок та 200 автомашин.
З відізваних із фронту танкістів 44-ї дивізії було сформовано 14-ту танкову бригаду (командир – полковник С.І. Семенніков), 58-й та 62-й танкові батальйони.
44-та танкова дивізія