433 Ерос

433 Ерос

Вид з одного кінця Ероса через борозну на протилежний кінець.
Відкриття
Відкривач	Ґустав Вітт
Місце відкриття	Берлін
Дата відкриття	13 серпня 1898
Позначення
Позначення	433 Eros
Названа на честь	Ерос
Тимчасові позначення	1898 DQ, 1956 PC
Категорія малої планети	Амури
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 липня 2010 (2455400,5 JD)
Велика піввісь	1,4581528710 а. о.
Перигелій	1,13323496 а. о.
Афелій	1,783070776 а. о.
Ексцентриситет	0,22282842
Орбітальний період	643,1362852 д 1,76 р
Середня орбітальна швидкість	24,4311 км/с
Середня аномалія	55,63391°
Нахил орбіти	10,828989°
Довгота висхідного вузла	304,37048°
Аргумент перицентру	178,75794°
Фізичні характеристики
Розміри	34,4×11,2×11,2 км 16,84 км (діаметр)
Маса	6,69× 10^15 кг
Середня густина	2,67 г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,0059 м/с²
Друга космічна швидкість	0,0103 км/с
Період обертання	5,270 год
Альбедо	0,25 (геометричне)
Температура	~227 K
Спектральний тип	S (Толен) S (SMASS)
Видима зоряна величина	+7,0[2] до +15
Стандартна зоряна величина	11,16
433 Ерос у Вікісховищі

433 Ерос (433 Eros) — астероїд групи Амура, відкритий 13 серпня 1898 року Ґуставом Віттом у Берліні.

Має неправильну довгасту форму, що нагадує гантелю. Час від часу наближається до Землі. Зокрема, у рік відкриття пролетів на відстані 22 млн км (0,15 а.о.), а 1975 року наблизився на відстань 26 млн км^[3]. 31 січня 2012 року Ерос пролетів на відстані приблизно 0,179 а. о. (26,7 млн км) від Землі, досягнувши зоряної величини +8,5^{[джерело?]}.

Ерос був головною метою дослідницької місії NEAR Shoemaker. 14 лютого 2000 року, після чотирирічного польоту, космічний апарат вийшов на орбіту астероїда^[4] і перебував там більше року. Було отриману велику кількість зображень, зроблено високоточні виміри розмірів і форми астероїда, вивчено його хімічний склад. 14 лютого 2001 року апарат здійснив успішну посадку на астероїд і близько двох тижнів працював на його поверхні (здійснювалися рентгенівські спектрометричні дослідження реголіту). Це була перша в історії космонавтики м'яка посадка на астероїд^[5]. NEAR Shoemaker зібрав велику кількість наукових даних, завдяки яким було складено детальну тривимірну модель астероїда^[6], уточнено його фізичні та орбітальні характеристики.

Відкриття

Астероїд був виявлений на фотопластинці, яку Густав Вітт і його помічник Фелікс Лінке (1879–1959) експонували в ніч на 13 серпня 1898 року в обсерваторії Уранія в Берліні. Огюст Шарлуа в Ніцці також сфотографував астероїд тієї ж ночі, однак спочатку він не розпізнав слід, залишений астероїдом на фотопластинці.^[7]

Шлях

Ерос був першим відомим астероїдом, який частково обертався в межах орбіти Марса. Він належить до класу навколоземних малих планет типу Амур та обертається навколо Сонця всього за 1,76 року на відстані від 1,133 (перигелій) до 1,783 (афелій) астрономічних одиниць, що дозволяє йому наблизитися до Землі на 22 мільйони кілометрів протягом десятиліть. Площина орбіти нахилена до екліптики на 10,83°, ексцентриситет орбіти 0,223.

Незабаром після відкриття астероїда Егон фон Оппольцер помітив його яскравість^[8], що сильно коливається, з чого можна було зробити висновок про період обертання та дуже витягнуту форму. Модельні розрахунки в 1960-х роках показали розміри приблизно 15 км × 30 км, до яких наблизилися дані вимірювання космічного зонда NEAR у 2001 році з точністю до 2-3 км.

У 1999 році віденський астроном Рудольф Дворжак опублікував результати своїх довгострокових числових прогнозів. Відповідно до них Ерос залишатиметься на відносно стабільній орбіті протягом 20 мільйонів років, але потім впаде на Сонце через хаотичні збурення орбіти.

Кратери

Два кратери на цьому астероїді носять імена літературних героїв Мігеля де Сервантеса — «Дон Кіхот» і «Дульсінея». Крім того, на астероїді є кратери з назвами «Дон Жуан» та «Купідон».^[9]

Примітки

1. База даних малих космічних тіл JPL: 433 Ерос (англ.) . Процитовано 2 вересня 2010. Останнє спостереження 2010-05-23.
2. NEODys (433) Eros Ephemerides for 2137. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 27 червня 2010.
3. Ерос // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 153. — ISBN 966-613-263-X.
4. NEAR Mission Profile (NS SDC). Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 17 листопада 2008. (англ.)
5. NEAR Shoemaker's Historic Landing on Eros Exceeds Science, Engineering Expectations. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 18 листопада 2008. (англ.)
6. Model of asteroid 433 Eros (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 22 листопада 2008.
7. Der erste Asteroid außerhalb des Hauptgürtels: Gustav Witt und Eros (нім.). Процитовано 28 березня 2023.
8. Notiz betr. Planet (433) Eros† (нім.). Процитовано 28 березня 2023.
9. «Дульсинея встретилась с Дон Кихотом в космосе». Газета «Московская правда», 22.09.2001 (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 28 лютого 2012. «Дульсинея встретилась с Дон Кихотом в космосе». Газета «Московская правда», 22.09.2001 (рос.)

Посилання

• 433 Ерос — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)