42-га дивізія армії США розпочала формування у серпні 1917 року, чотири місяці після вступу США у війну та комплектувалась військовозобов'язаними з 26 штатів та округу Колумбія, і за рекомендацією майораД. Макартура здобула назву «Райдужна дивізія», через єдність американської нації протистояти ворогові. До складу дивізії увійшли 83-тя та 84-та піхотні бригади двохполкового складу, а також частини та підрозділи артилерії, інженерних військ та зв'язку.
42-га дивізія була відправлена на Західний фронт у листопаді 1917 року, однією з перших з'єднань Американських експедиційних сил у Франції. З прибуттям до Європи формування розпочало період інтенсивних тренувань та занять з бойової підготовки, готуючись до випробувань реаліями війни. З 1918 року дивізія взяла участь у чотирьох великих битвах на півночі Франції та в Бельгії: наступ у Шампані 1918 року, в другій битві на Марні, боях за Мен-Мієль та у Мез-Аргоннський операції під час 100-денного наступу військ союзників на Західному фронті. Загалом дивізія провела в боях 264 дні, зазнавши 14 863 втрати: 2 058 — загиблих та 12 625 — поранених.
Після нетривалого перебування у складі окупаційних військ у Німеччині, 42-га дивізія була розформована.
Вдруге дивізія «Веселки» була сформована 14 липня 1943 року на території Сполучених Штатів у Кемп-Грубері та у листопаді 1944 року перекинута на Європейський театр війни. До складу з'єднання увійшли 222-й, 232-й та 242-й піхотні полки, а також частини й підрозділи забезпечення та підтримки. 8—9 грудня 1944 року дивізія прибула до Марселя у Франції, де увійшла до 6-го корпусу 7-ї армії. 24 грудня1944 року формування з'єднання вперше вступили у бій на околицях Страсбургу.
З січня 1945 року 42-га дивізія вела бої поблизу річки Рейн, відбиваючи спроби противника контратакувати в ході операції «Нордвінд». У цих боях військовослужбовець 1-го батальйону 242-го полку рядовий першого класуВіто Бертолдо був нагороджений медаллю Пошани за 48-годинний бій з утримання командного посту.
З лютого 1945 року 42-га дивізія перейшла у наступ, де вступили в бій із 6-ю гірською дивізією Вермахту. У затятих боях та бойових діях американські вояки протистояли німецьким частинам, доки 15-21 березня не прорвали лінію Зігфрида та вторглись до Західної Німеччини. Змагалась у битві за Дан та Бузенберг. Надалі прорвалась вглиб оборони німецьких військ та не опанувала 1 квітня місто Вертгайм-ам-Майн. Вояки дивізії увійшли до Вюрцбурга, який опанували після жорстких вуличних боїв з 2 по 6 квітня. Далі американці взяли Швайнфурт, та, долаючи затятий спротив, захопили Фюрт і вийшли на околиці Нюрнберга.
25 квітня частини дивізії опанували Донауверт на берегах Дунаю, 29 квітня визволили близько 30 000 в'язнів концтабору в Дахау, та наступного дня увійшли до Мюнхена. Військову кампанію на Західному фронтові 42-га піхотна дивізія закінчила у перші числа травня, вийшовши на австрійський кордон північніше Зальцбурга.
За 106 днів бойових дій дивізія втратила 3 971 особу, зокрема 553 — загинули в боях, 2212 — були поранені, 31 — зниклий безвісти та 1175 — потрапили у полон. Водночас підрозділи з'єднання захопили у полон 59 128 вояків противника.
Після війни у січні 1947 року дивізію розформували. Але, вже у вересні 1947 її відновили, залишивши у складі Національної гвардії армії США. Після завершення Холодної війни до складу 42-ї піхотної дивізії Нацгвардії були включені окремі підрозділи 26-ї піхотної та 50-ї бронетанкової дивізії США, що належали Національної гвардії армії штатів Массачусетс та Нью-Джерсі відповідно.
The Army Almanac: A Book of Facts Concerning the Army of the United States U.S. Government Printing Office, 1950 reproduced at the United States Army Center of Military History.
James J. Cooke, The Rainbow Division in the Great War, 1917—1919, Greenwood Publishing Group, Incorporated 1994 ISBN 0-275-94768-8