13 (зупинний пункт)

№ 13 Лиманська дирекція Донецька залізниця зупинний пункт
Розташування
Розташування	сміттєзвалище Покровська
Координати	48°16′24.3″ пн. ш. 37°05′33.7″ сх. д.
Структура
Лінія(ї)	Покровськ — Чаплине
Платформ	2
Тип платформ	бічні
Колій	2
Інша інформація
Власник	Донецька залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	481923
Мапа

п о р Дільниця Покровськ — Чаплине

Легенда  Синельникове  309,4 Чаплине  Пологи  Придніпровська залізниця Донецька залізниця 317 № 23 Т 0427 321,5 Просяна ім. Приклонського 328,1 № 21 333,2 Демурине 336,5 337 км Т 0431 340,1 № 19 344,5 Кирпичеве 346,7 347 км 349,2 № 18 355,5 Межова Т 0428 360 № 16 363,4 364 км 367 Фурсове 370 № 15 Дніпропетровська область Донецька область 374,9 Удачна 376,2 377 км Т 0406 381,1 № 14 385,2 № 13  Павлоград I  М18 0 Покровськ вул. Добропільська  Рутченкове – Дубове   Авдіївка

№ 13 — пасажирська зупинна залізнична платформа Лиманської дирекції Донецької залізниці.

Розташована поблизу міського сміттєзвалища на західній околиці м. Покровськ, Покровський район, Донецької області на лінії Покровськ — Чаплине між станціями Покровськ (7 км) та Удачна (9 км).

На платформі зупиняються приміські електропоїзди^[1].

Історія

Роз'їзд № 4 Войнове — історична назва блок-посту № 13. Згідно із даними «Вказівника пасажирських сполучень» на зиму 1894—1895 років, на перегоні Гришине (Покровськ) — Удачна вказано роз'їзд № 4. Роз'їзд знаходився неподалік від ґрунтовки з села Гришине в Новотроїцьке (Войнова). Називався по дублюючому найменуванню другого населеного пункту, — Войнове або Войнівський. Тоді по роз'їзду робив зупинку товаро-пасажирський поїзд Долинська — Харцизьк. Уже в 1894—1895 роках на ділянці Улянівка — Гришине Катерининської залізниці уклали другі колії, і роз'їзди, в тому числі Войнове, стали блок-постами. У 1897 році на Войнівському роз'їзді пасажирські потяги вже не зупинялися. Однак наприкінці XIX — на початку ХХ століття Войнове фігурувало в документах як потенційний пункт примикання рейкових і ґрунтових під'їзних шляхів шахт Сазонової балки (див.: Рудник Західно-Донецького товариства)^[2][3][4][5].

Примітки

1. Розклад руху приміських поїздів Ясинуватської дирекції. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
2. Указатель железнодорожных, пароходных и иных пассажирских сообщений. Зимнее движение 1894-1895 г. СПб. 1894.
3. Статистический отдел Министерства путей сообщения. Ежемесячное издание. Выпуск за июнь 1895 г. СПб. 1895.
4. Официальный указатель железнодорожных, пароходных и других пассажирских сообщений. Летнее движение 1897 г. СПб. 1897.
5. Хлопицкий В.И., Табурно И.П. (1900). Результаты разведок, произведенных на земле крестьян дер. Гришино гг. Хлопицким и Табурно. СПб.

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)