Ян Ульріх (нім. Jan Ullrich ; рід. 2 грудня 1973 року в Ростоку (НДР) — у минулому професійний німецький велогонщик, переможець «Тур де Франс» та «Вуельти», олімпійський чемпіон та чемпіон світу.
Його професійна кар'єра почалася в 1995 році, лише через два роки він виграє Тур-де-Франс у кваліфікації кращого молодого гонщика і загальний залік.
Німець був головним суперником Ленса Армстронга — Ульріх переміг на «Тур де Франс» лише 1997 року, був другим у 2000, 2001 та 2003 роках — перемагав тоді Армстронг, пізніше позбавлений усіх титулів. Але перемоги до німця не перейшли, трофеї "чорного періоду" для "Тура" 1999-2005 років досі залишаються без володарів.
У 2002 році Ульріх відбував дискваліфікацію за приймання амфетамінів.
На «Турі»-2003 на одному з вирішальних етапів Армстронг впав, а Ульріх, який боровся за лідерство в гонці, почекав його, щоб продовжити бій у чесній боротьбі.
Німець завершив професійну кар'єру у лютому 2007 року. 2010 року німцю було поставлено діагноз «емоційне вигоряння».
Частина спортивних результатів Яна була анульована: гонщика викрили у вживанні кров'яного допінгу — Спортивний арбітражний суд (CAS) у лютому 2012 року дискваліфікував Ульріха за користування послугами клініки доктора Фуентеса й анулював усі його результати починаючи з 1 травня 2005 де Франс»-2005 [2].
Після аварії в стані алкогольного сп'яніння Ян Ульріх більше не бере участі в спортивних змаганнях — Ульріх отримав 18 місяців в'язниці умовно за ДТП [3].
У серпні 2018 року Ульріх звинувачувався в проникненні в будинок актора Тіля Швайґера, а також побиття дівчини на виклик, наприкінці літа німець звернувся за допомогою до психіатричної клініки [4].
Моріс Гарен (1903) • Анрі Корне (1904) • Луїс Труссельє (1905) • Рене Потьє (1906) • Люсьєн Петі-Бретон (1907) • Люсьєн Петі-Бретон (1908) • Франсуа Фабер (1909) • Октав Лапіз (1910) • Густав Гаррігу (1911) • Оділь Дефрає (1912) • Філіп Тіс (1913) • Філіп Тіс (1914) • 1915—19181 • Фірмін Ламбо (1919) • Філіп Тіс (1920) • Леон Сьєр (1921) • Фірмін Ламбо (1922) • Анрі Пеліссьє (1923) • Оттавіо Ботеккія (1924) • Оттавіо Ботеккія (1925)
Люсьєн Біссе (1926) • Ніколя Франц (1927) • Ніколя Франц (1928) • Моріс де Велє (1929) • Андре Лєдюк (1930) • Антонін Маньє (1931) • Андре Лєдюк (1932) • Жорж Шпейхер (1933) • Антонін Маньє (1934) • Ромен Маєс (1935) • Сільвер Маєс (1936) • Роже Ляпебі (1937) • Джино Барталі (1938) • Сільвер Маєс (1939) • 1940—19461 • Жан Робік (1947) • Джино Барталі (1948) • Фаусто Коппі (1949) • Фердінанд Кюблер (1950)
Уго Коблє (1951) • Фаусто Коппі (1952) • Луїс Бобе (1953) • Луїс Бобе (1954) • Луїс Бобе (1955) • Роже Валковяк (1956) • Жак Анкетіль (1957) • Шарлі Голь (1958) • Федеріко Баамонтес (1959) • Гастоне Ненчіні (1960) • Жак Анкетіль (1961) • Жак Анкетіль (1962) • Жак Анкетіль (1963) • Жак Анкетіль (1964) • Феліче Джімонді (1965) • Люсьєн Аймар (1966) • Роже Пінжон (1967) • Ян Янсен (1968) • Едді Меркс (1969) • Едді Меркс (1970) • Едді Меркс (1971) • Едді Меркс (1972) • Луїс Оканья (1973) • Едді Меркс (1974) • Бернар Тевене (1975)
Люсьєн Ван Імпе (1976) • Бернар Тевене (1977) • Бернар Іно (1978) • Бернар Іно (1979) • Юп Зетемельк (1980) • Бернар Іно (1981) • Бернар Іно (1982) • Лоран Фіньон (1983) • Лоран Фіньон (1984) • Бернар Іно (1985) • Грег Лемонд (1986) • Стефан Роше (1987) • Педро Дельгадо (1988) • Грег Лемонд (1989) • Грег Лемонд (1990) • Мігель Індурайн (1991) • Мігель Індурайн (1992) • Мігель Індурайн (1993) • Мігель Індурайн (1994) • Мігель Індурайн (1995) • Б'ярне Рііс (1996) • Ян Ульріх (1997) • Марко Пантані (1998)
1999—20052 • Оскар Перейро (2006) • Альберто Контадор (2007) • Карлос Састре (2008) • Альберто Контадор (2009) • Енді Шлєк (2010) • Кедел Еванс (2011) • Бредлі Віґґінз (2012) • Кріс Фрум (2013) • Вінченцо Нібалі (2014) • Кріс Фрум (2015) • Кріс Фрум (2016) • Кріс Фрум (2017) • Джерейнт Томас (2018) • Еган Берналь (2019) • Тадей Погачар (2020) • Тадей Погачар (2021) • Йонас Вінгегор (2022)