Більшу частину території провінції займають гори. На півночі передгір'я Тибету досягають 6740 метрів. На півдні гори переходять у мальовничі пагорби в долини з родючими ґрунтами. Тут течуть великі річки Янцзи, Меконг, а також багато малих річок, що беруть початок на Тибетському плато: Юаньцзян (Хонгха), Нуцзян (Салуїн) та інші. Визначним є озеро Дянь Чі, розташоване поблизу Куньміна.
Крім областей висотної поясності, у Юньнані переважає тропічний клімат (на півночі й заході — помірний).
Населення
Столицею Юньнаня є місто Куньмін (понад 4 млн жителів) — культурний та промисловий центр провінції. Великими містами є розташований біля озера ЕрхайДалі (520 000) з численними історичними пам'ятками: Гецзю, Чжаотун, Баошань та Цюйцзін.
Адміністративний поділ
Юньнань поділяється на 8 міських і 8 автономних округів:
Одиниці окружного рівня, своєю чергою, поділяються на 129 одиниць повітового рівня (повітів, автономних повітів, районів міського підпорядкування та міських повітів). А ті, своєю чергою, складаються з 1455 одиниць волосного рівня.
Економіка
Сільське господарство все ще займає провідне місце в економіці провінції. Завдяки тропічному клімату тут успішно вирощують чай (в тому числі пуер), цукрову тростину, тютюн і рис, причому рис дає 3 врожаї на рік. На півночі провінції вирощують кукурудзу.
Провінція багата на корисні копалини: олово, мідь, залізо, вугілля, боксити, фосфати, золото й свинець. Приблизно 31 % запасів світового олова залягає у юньнанській землі. Однак головне місце в індустрії провінції займає металургія кольорових металів та виплавка сталі (у Куньміні та Дукоу). В столиці також розвинене машинобудування.
Історія
Починаючи з середини 3 століття до н. е. Дянь та інші тайські князівства на території Юньнані піддавалися нападам з боку китайських держав — спочатку князівства Чу, а після об'єднання Китаю династією Цінь і Хань. У 200 році до н. е. майже вся територія теперішньої Юньнані входила до складу Ханьської імперії. У 122 р. до н. е. тайцям вдалося на якийсь час відновити незалежність у королівство Альяо, але вже через 12 років імператор У знову завоював ці стратегічно важливі для торгівлі з Бірмою та Індією території.
У 320 році до Юньнані переселився клан Цуань, рятуючись від набігів центральноазійських народів на Північний Китай. Він правив провінцією як частиною царства Сичуань майже 400 років.