PROFILBARU.COM

Чорна металургія Нігерії — одна з галузей обробної промисловості Нігерії. Виплавка сталі в Нігерії становить лише 100 тис. т на рік (2019), за цим показником країна посідає 7-е місце серед країн Африки.^[1] В країні є недобудований металургійний комбінат у Аджаокуті (будувався у 1979—1994 роках), що має проектну потужність 1,3 млн т сталі на рік, металургійний завод Дельта і кілька металургійних заводів неповного виробничого циклу.

Історія

Не пізніше 8-10 стст. н. е. на території сучасної Нігерії утворилися ранні міста-держави народу хауса, в яких поміж інших ремесел була розвинена обробка заліза й інших металів.^[2]

Металургійний комбінат у Аджаокута у 1994 році, коли він був недобудований.

З 2-ї половини 20 ст. почали закладатися основи металургійної промисловості. У Емені, біля Енугу, діяв сталепрокатний завод. У 1974 році за технічної допомоги СРСР проектувався металургійний комбінат у Аджаокуті потужністю біля 1 млн т сталі на рік.^[2] В основі виробничого процесу — доменне виробництво і кіснево-конвертерне виробництво сталі. Будівництво велося з 1979 року по 1994 рік. У 1988 році працювали лише прокатний цех і де-які допоміжні. Завод використовува імпртну заготівку і блюми і виробив 5473 т прокату. Мав розпочати роботу на повну потужність у 1992 році.^[3]

У 1988 році на шахті Ітакпе-Хілл було видобуто 304,3 тис. т залізної руди. Вона накопичувалася до будівництва збагачувальної фабрики, електростанції Осара та залізничної колії, що мала сполучати Ітакпе з металургійним комбінатом Аджаокута.^[3]

У 1982 році став до ладу металургійний завод Дельта, на якому було запроваджено процес Мідрекс для виготовлення заліза прямого відновлення і сталеливарний цех з електропіччю. У 1988 році він працював на 20 % своєї потужності. Такий стан спостерігався через дефіцит валюти, що перешкоджав закупівлі імпортної залізної руди, феросплавів та іншої сировини. У 1988 році на ньому було випущено 58,2 тис. т готового металопрокату і 133 тис. т заготівки.^[3]

Окрім комбінату у Аджаокуті і заводу Дельта, наприкінці 1980-х років державі належало ще 3 металопрокатних заводи продуктивністю 210 тис. т прокату на рік кожний. Крім того, в країні працювало 17 приватних прокатних заводів, які стврювали надлишок потужностей з виробництва металовиробів, хоча в країні зростав попит на тонкий і товстий листовий прокат.^[3]

У 1988 році в Нігерії налічувалося 23 металургійних заводи, з яких 2 за проектами були заводами з повним виробничим циклом, 7 заводів мали по 1 електродуговій металургійній печі і прокатні стани, 14 заводів мали лише прокатні стани. Більшість заводів використовувала імпортну сталеву заготівку.^[3]

Сировинна база

В Нігерії є родовища залізних руд, коксівного вугілля і вапняку, що створює умови для будівництва в країні металургійного заводу з повним виробничим циклом.

Нігерія має значні поклади кам'яного вугілля, однак переважно енергетичного. Вугілля в основному некоксівне. Коксівне вугілля, що видобувається у районі Лафіа-Обі, характеризуються високим вмістом сірки і золи.^[4]

Поклади залізних руд є у грабені Бенуе (Патті, — за оціочними даними, 2 млрд т, 1970-і роки).^[2]

У штаті Когі, біля міста Ітакпе, розташовані поклади магнетит-гематитових руд з вмістом 36,9 % заліза. Балансові запаси 189,8 млн т.^[5]

Видобуток залізних руд в різні роки, тис. т^[3]
Вид продукції	1984	1987	1988
Сталь	-	240	304

Великі території Нігерії складені осадовими породами, збагаченими залізом. Відкрито багато родовищ залізняку, але вони не розробляються. Найбільші родовища знаходяться в Маунт-Патті поблизу Локоджі і в Сокото. Родов. зал. руд пов'язані з пластовими тілами низькоякісних високофосфористих (понад 1,5 %) шамозит-сидерит-лімонітових руд в сенонських і еоценових відкладах осадового чохла (Акбаджа і Патті). Середні і дрібні родов. представлені лінзоподібними магнетит-гематитовими тілами в залізистих кварцитах (Ітакпе, Аджібоноко та ін.).^[6]

Сучасний стан

Виробництво основних видів продукції чорної металургії, тис. т^[1]^[3]
Вид продукції	1984	1985	1986	1987	1988	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Сталь	187	254	200	184	192	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100

Експорт і імпорт напівпродуктів і готової продукції чорної металургії, тис. т^[1]
	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
Експорт	1	5	5	0	19	6	1	10	5	0
Імпорт	1341	1752	1753	2193	1955	1677	1209	1022	1497	1509

Компанії і підприємства чорної металургії

Металургійний комбінат у Аджаокута

7°31′07.8″ пн. ш. 6°41′11.7″ сх. д. / 7.518833° пн. ш. 6.686583° сх. д. / 7.518833; 6.686583

Металургійний комбінат у місті Аджаокута разом з металургійним заводом Дельта є одним з 2-х металургійних підприємств країни з повним виробничим циклом. Комбінат почали будувати у 1979 році за технічної допомоги СРСР і будували до 1994 року. Наразі (2022 рік) комбінат залишається недобудованим. Проектна потужність комбінату — 1,3 млн т сталі, 950 тис. т заготівки і 320 тис. т готового прокату на рік.^[7] Частина заготівки, виготовленої на комбінаті, мала постачатися іншим заводам з прокатним виробництвом. В складі комбінату мало бути коксівне виробництво, 1 доменна піч, сталеплавильне і прокатне виробництва. З кінця 1980-х років на заводі працювало лише прокатне виробництво. Комбінат мав працювати на місцевій залізній руді, його коксохімічне виробництво — з використанням довізного коксівного вугілля у суміші з місцевим коксівним вугіллям.^[3]

Металургійний завод Дельта

5°29′11.1″ пн. ш. 5°46′02.3″ сх. д. / 5.486417° пн. ш. 5.767306° сх. д. / 5.486417; 5.767306

Металургійний завод Дельта разом з металургійним комбінатом Аджаокута є одним з 2-х металургійних підприємств країни з повним виробничим циклом. Він розташований у штаті Дельта між містами Оввіан і Аладжа. У 1980 році, коли завод став до ладу, передбачалося, що його продуктивність становитиме 1 млн т сталі на рік. Для переплавки залізної руди на заводі споруджено установку Мідрекс. Руда для його роботи надходила з родовища Ітакпе.^[7] У 1988 році завод працював лише на 20 % потужності.^[3] Згодом завод взагалі припинив свою роботу.

До 2005 року належав державі, у 2005 році був приватизований.^[8] Тоді він був оцінений у 1,89 млрд доларів США. Був проданий індійській компанії «Global». За даними нігерійської преси, на час приватизації завод не працював через брак сировини, однак був у роботоспособному стані. З приходом нових хазяїв завод був занехаяний, належного технічного обслуговування не проводилося, частину обладнання було демонтовано. Працював з перервами лише сталеплавильний цех, переплавляючи металобрухт.^[7] У 2015 році завод було продано компанії «Premium Steel Company Limited» індійського мільярдера С. Васвані. У 2021 році на заводі працювало лише 20 осіб. Занепад заводу і перепродажи його стали об'єктом розслідування комітету зі сталі Палати представників Національної асамблеї Нігерії.^[8]

Кацинський прокатний завод, або завод Дана

12°57′54.5″ пн. ш. 7°37′03.2″ сх. д. / 12.965139° пн. ш. 7.617556° сх. д. / 12.965139; 7.617556

Кацинський металопрокатний завод розташованийу місті Кацина, що на півночі країни.^[9] Після привватизації завод було перейменовано на «Dana Steel Rolling Mill».

Прокатний завод Жос

9°48′24.9″ пн. ш. 8°52′17.7″ сх. д. / 9.806917° пн. ш. 8.871583° сх. д. / 9.806917; 8.871583

Прокатний завод Жос розташований у штаті Плато. Він був споруджений за державний кошт за допомоги компанії Mannessman Demag і електифікований компанією «AEG-Telefunken». Став до ладу 1983 року. Проектна потужність заводу становить 210 тис. т готового металопрокату на рік.^[10] На початку 21 століття завод догий час перебував у простої. 2014 року був приватизований — придбаний групою компаній «Eta Zuma Group» і одержав нову назву — «Зума-Стіл» (англ. Zuma Steel) але до 2019 року не працював. Однією з причин простою заводу називався дефіцит електрики. Для введення заводу в роботу група «Eta Zuma Group» будує вугільну електростанцію.^[11]

Прокатний завод Осогбо

Прокатний завод Осогбо став до ладу 30 квітня 1983 року. На заводі було встановлено устаткування компаній «Eisenbau Essen», «Schloemann Siemag», «Strabag and MFB Ferrostal».

Виноски

↑ ^а ^б ^в Steel Statistical Yearbook 2020 concise version (PDF). World Steel Association. 2020. Процитовано 23 червня 2022. (англ.)
↑ ^а ^б ^в Нигерия. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Nigeria. // Minerals Yearbook. Washington, Bureau of Mines, 1990. P. 215—225. (англ.)
↑ Orajaka, I P, Onwuemesi, G, Egboka, B C.E., and Nwankor, G I. Nigerian coal. // Mining Magazine; (UK). — Volume: 162:6 Pages: 446—448,450-451. ISSN 0462-6230 (англ.)
↑ Кукин H. B. Нигерия // Горная энциклопедия: [в 5 томах] / гл. ред. Е. А. Козловский. — М.: «Советская энциклопедия», 1989. — Т. 4. Ортин — Социосфера. — 623 с. — 55 700 экз. — ISBN 5-85270-007-X.
↑ Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
↑ ^а ^б ^в E. Amaize (19.06.2011). The trouble with Delta Steel Company. https://www.vanguardngr.com. Vanguard Media Limited, Nigeria. Процитовано 23 липня 2022. (англ.)
↑ ^а ^б Reps panel commences probe into collapsed $1.89 billion Delta Steel Company. https://www.premiumtimesng.com Premium Times. The Premium Times, Nigeria. 2.11.2021. Процитовано 23 липня 2022. (англ.)
↑ Osita Agbu. The Iron and Steel Industry and Nigeria's Industrialization. Institute of Developing Economies, Japan External Trade Organization. no. 418. 2007. (англ.)
↑ Jos Steel Rolling Company. https://www.bpe.gov.ng. Bureau of Public Enterprises. Процитовано 1 серпня 2022. (англ.)
↑ Why multi-million naira Jos steel rolling mill remains unproductive – Ezuma. https://www.thepointng.com ThePointNG. thepoint Ng. 14.02.2019. Процитовано 1 серпня 2022. (англ.)