Чорна металургія Афганістану

Чорна металургія Афганістану — галузь обробної промисловості Афганістану. В цілому розвинута слабо. В галузі відсутні заводи з повним металургійним циклом, у 2010-х роках виникло багато малих металургійних заводів, кількість яких сягала 50, що працювали на переплавці металобрухту і випуску металопрокату для будівельної галузі. У 2020 році загальна потужність всіх 50 металургійних заводів становила лише 700—800 тис. тонн сталі на рік, в той же час імпорт сталі становив 900 тис. тонн.[1]

Історія

Перше знайомство людини з залізом на території Афганістану відбулося у I тис. до нашої ери. Поселення Тілля-Тепе на півночі Афганістану, відкрите у 1969 році, довгий час після відкриття залишалося єдиною еталонною пам'яткою культури ранньої залізної доби в країні.[2] Іншим прикладом поселення ранньої залізної доби є поселення, відкрите у 1971 році біля села Найбабад, розташоване на 200 км східніше.[3] На зламі 19 і 20 століть у Гіндукуші видобувалася значна кількість заліза.[4] У 1972 році франко-німецькою групою «Nenot-Pic» проведено техніко-економічне обґрунтування розробки найбільшого в Афганістані родовища залізних руд Хаджигак, за яким запропоновано будівництво заводу з повним металургійним виробництвом і доменною піччю, враховуючи можливість використання розташованих неподалік покладів коксівного вугілля.[5] Однак жодного такого заводу в Афганістані згодому так і не збудували. У 1983 році розполи видобуток залізної руди в родовищі Хаджигат, однак оскільки металургійна промисловість у країні на той час не була розвинута, руда йшла на експорт — за американськими даними — в СРСР.[6] У 2011 році право на розробку покладів залізної руди у Хаджигаці отримали індійський державний металургійний консорціум і одна канадська фірма.[7] У 2018 році Афганістан і Іран вели перемови щодо розробки покладів залізної руди на руднику на заході Афганістана у провінції Герат, на кордоні з Іраном, що є продовженням давно експлуатуємого родовища на території Ірана в районі міста Санган. При цьому Іран хотів будувати ГЗК на своїй території, а Афганістан хотів щоб він будувався на його території.[8] На початку 21 століття в Афганістані виникли десятки малих металургійних заводів, переважно приватних, з неповним металургійним циклом, що в основному переплавляли металобрухт і випускали металопрокат для будівельної галузі.[1]

Сировинна база

Добре відомими і найбільшими в країні є поклади залізної руди у Хаджигаці, що у провінції Баміан.[5][9]:47 У 2-й половині 20 століття розвідані запаси його становили 100 млн т,[9] :66[10] гадані становили 1,7 млрд т.[5][9]:80 Рудний басейн простягається на 32 км, його утворюють 16 окремих зон завдовшки до 5 км і завширшки до 380 м. Руди залягають на глибині до 550 м. 7 з цих зон є добре вивченими. 80 % руди становлять магнетит, пірит і халькопірит. Решту 20 % становлять 3 типи гематитових руд.[9] Окрім залізорудного басейну Хаджигат в Афганістані виявлено ще 4 родовища залізних руд, однак вони вивчені погано.[9]:80 В країні також є багаті поклади коксівного вугілля біля села Шабашак у районі Сара-Суф провінції Саманган[9] і вапняку,[10] що створює умови для будівництва металургійних заводів повного циклу.[9] Вугілля залягає переважно у поясі юрського періоду на відтинку від північних провінцій Тахар і Бадахшан через центр країни на захід до Герата.[11]

Сучасний стан

В Афганістані немає металургійних заводів з доменним виробництвом, хоча ще принаймі з 1970-х років висловлювалися думки про можливість будівництва в країні доменних печей, що могли би працювати на місцевій залізній руді і коксі з місцевого вугілля. Заводи країни працюють переважно на переплавці металобрухту і спеціалізуються на випуску металопрокату для будівельної галузі. Металургійні заводи Афганістану, що з'явилися після 2000 року і розташовані в різних місцевостях країни, є невеличкими підприємствамии, часто займають площу приблизно 200х200 метрів, їхні цехи подекуди представляють собою будівлі ангарного типу. До 2020 року в Афганістані було до 50 малих приватних металургійних заводів. Загальна продуктивність всіх цих заводів країни оцінюється у 700—800 тис. тонн сталі на рік. На кінець 2020 року, за даними Афганського промислового союзу, кількість працюючих металургійних заводів знизилася до 10, при цьому обсяги виробництва впали до 30 %, у зв'язку з чим роботу втратили приблизно 15 000 осіб. Причина — держава припинила продаж металургійним заводам залізної руди й металобрухту. Афганістан щорічно імпортує до 900 000 тонн сталі.[1]

Підприємства і компанії чорної металургії

У 2020 році в Афганістані налічувалося до 50 невеличких металургійних заводів.[1] Серед них лише кілька виділялися за обсягами виробництва.

Кабул-Фолад-Стіл

34°11′00.7″ пн. ш. 62°12′44.1″ сх. д. / 34.183528° пн. ш. 62.212250° сх. д. / 34.183528; 62.212250

Компанія «Кабул-Фолад-Стіл» (перс. فابریکه ذوب آهن کابل فولاد, англ. Kabul Folad Steel Corp. Ltd), якій належить однойменний завод — серед найбільших в Афганістані. Будівництво її заводу розпочали у 2010 році, він став до ладу 27 серпня 2012 року.[12] Завод розташований у промисловій зоні міста Герат, що на заході країни. Переплавляє металобрухт, випускає прокат з низьковуглецевої сталі.[12] Продуктивність заводу на момент відкриття становила 80 т сталі на день з планом доведення її до 400 тонн на день. На момент початку роботи у 2012 році це був найбільший металургійний завод на заході країни, на ньому працювало 200 осіб.[13] У 2014 році річние виробництво заводу становило 29 тис. т.[14]

Хан-Стілл

34°33′48.3″ пн. ш. 69°15′25.1″ сх. д. / 34.563417° пн. ш. 69.256972° сх. д. / 34.563417; 69.256972

Державна компанія «Хан-Стілл» (пушту خان سټیل) є однією з найбільших металургійних компаній Афганістану. У 2015 році компанія ввела до ладу сталеплавильний завод, побудований на території Кабульського промислового парку Поль-е-Чархі. Завод переплавляє металобрухт, виробляє металопрокат, зокрема арматуру діаметром 8—32 мм. У 2017 році готувалося виробництво двутаврових балок та кутового прокату.[15]

Сіно-Афган-Стіл

«Сіно-Афган-Стіл» (англ. Sino Afghan Steel Co.) належить афганській компанії «Ватан-Груп» («Національна група») — компанія з виплавки сталі та виготовлення сталевого прокату. Належить до найпотужніших компаній країни.[14]:2.10 Компанія володіє заводом площею 20 000 м², розташованим у промисловому парку Пол-і-Чаркхі в Кабулі. Завод має 6 індукційних печей високої потужності з установкою повторного нагрівання та прокатки, призначеної для виробництва сталевих прутів товщиною від 8 мм до 34 мм. Випускає також різноманітні сталеві вироби, включаючи великі телекомунікаційні вежі, навіси та кришки люків.[16]

Афганський національний металургійний завод

Компанія «Афганський національний металургійний завод» була заснована у 2016 році, вона розташована біля міста Кабула. Спочатку займалася імпортом металу. На момент будівництва заводу компанії планувалося, що він забеспечуватиме 10 % внутрішніх потреб країни у металі для будівельної галузі.[17]

Виноски

  1. а б в г Afghanistan- Steel industry shrinks amid dwindling sales. https://menafn.com. MENAFN- Afghanistan Times. 10.12.2020. Процитовано 1 травня 2022. (англ.)
  2. Ранний железный век: сб. статей. — М.: Наука, — 1980. — С. 109. (рос.)
  3. J. Lhuillier. A short note on the Iron Age at Tillya-tepe and Naibabad (Afghanistan). // J. Lhuillier and N. Boroffka (eds.). A Millennium of History. The Iron Age in southern Central Asia (2nd and 1st Millennia BC). Proceedings of the conference held in Berlin (June 23-25, 2014). Berlin, 2018, p. 113—122. (англ.)
  4. Афганистан // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  5. а б в Minerals in Afghanistan. The Hajigak iron deposit (PDF). Afghanistan Geological Survey. Процитовано 7 травня 2022. (англ.)
  6. Afghanistan: A Country Study. Fifth Edition. 1986. P. 195—196. (англ.)
  7. E. Najafizada (29.11.2011). Indian Group Wins Rights to Mine in Afghanistan’s Hajigak. https://www.bloomberg.com Bloomberg. Bloomberg L.P. Процитовано 1 травня 2022. (англ.)
  8. Iran Steps In to Invest in Afghanistan Iron Ore Mine. https://financialtribune.com Financial Tribune. Financial Tribune Daily. 3.04.2018. Процитовано 7 травня 2022. (англ.)
  9. а б в г д е ж Afghanistan Mineral & Mining Sector Investment and Business Guide Volume 1 Strategic Information and Regulations. IBP, Inc. 2017. ISBN 1-5145-0470-7 (англ.)
  10. а б Афганистан. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  11. A Concise History of Afghanistan in 25 Volumes. Volume 14. Trafford Publishing, 2013. P. 707. (англ.)
  12. а б About Us. https://www.kabulfoladsteel.af. Kabul Folad steel. Процитовано 5 травня 2022.
  13. Biggest steel mill in Afghanistan’s west inaugurated. https://unama.unmissions.org. United Nations. 31.08.2012. Процитовано 5 травня 2022.
  14. а б Minerals Yearbook: Area Reports: International Review 2014 Asia and the Pacific. Volume 3. 2017. U.S. Government Printing Office, P. 210 (англ.)
  15. About Us. Khan Steel Mill. 2017. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022. [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. Sino-Afghan Steel. http://www.watan-group.com. Watan Group. 2022. Процитовано 7 травня 2022. (англ.)
  17. Afghanistan National Steel Meel. https://afghan-steel.com. 2018. Процитовано 7 травня 2022. (англ.)


Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!