PROFILBARU.COM

	Федір Чорба
Особисті дані
Повне ім'я	Федір Федорович Чорба
Народження	24 січня 1946 (78 років)
	Берегове, Закарпаття
Зріст	177 см
Вага	75 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	лівий атакувальний захисник
Професіональні клуби*
Звання, нагороди
Нагороди	Майстер спорту СРСР
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Фе́дір Фе́дорович Чо́рба (* 24 січня 1946, Берегове, Закарпаття) — радянський футболіст. Атакувальний оборонець. Грав за «Буковину» (Чернівці), запорізький «Металург» та «Карпати» (Львів). Майстер спорту СРСР.

Життєпис

Кар'єра

У футбол починав грати в 1965 році в чернівецькій «Буковині» у другій союзній лізі^[1], у 1968 році став з чернівецькою командою срібним призером чемпіонату УРСР^[2]. Всього за «Буковину» провів більше 200 матчів. У 1971 році був запрошений в запорізький «Металург», в складі якого провів 75 матчів (67 в першій лізі чемпіонату СРСР і 8 в кубку). У 1973 році перейшов в «Карпати» (Львів). Перша гра у барвах «Карпат» — 7 квітня 1973 проти «Зеніта» (Ленінград). Запросив Чорбу російський фахівець Валентин Бубукін, а наступного року на тренерський місток повернувся Ернест Юст, з яким були пов'язані найбільші успіхи «Карпат» попередніх років.

Федір Чорба став одним з постійних футболістів основи, а з сезону 1974 — штатним пенальтистом команди. Саме він забив єдиний гол львів'ян у товариській грі проти «Мілана» під час італійського турне «зелено-білих» у 1976 році (підсумок — 1:1). Того ж року «Карпати» провели найкращі сезони за весь час виступів у радянській еліті, двічі посівши 4-е місце (у 1976 провели 2 чемпіонати: весняний та осінній). Перед останнім туром ситуація була такою, що у разі перемоги львівський клуб здобув би срібло, випередивши «Динамо» (Тбілісі) та «Динамо» (Київ). «Карпати» приймали «Зеніт» у присутності 36 000 фанів. Росіяни швидко забили 2 голи, а шанс переломити гру отримав Федір Чорба завдяки пенальті. Того чемпіонату він виконував 7 пенальті і усі забив, але на «Дружбі» воротар удар Чорби взяв. Це психологічно надломило господарів і наприкінці ленінградці забили ще й третій м'яч — 0:3. Таким робом «Карпати» дуже погіршили свою різницю забитих і пропущених м'ячів. У підсумку: «Динамо» (Тбілісі) — «+4», «Карпати» — лише «+3». Отже незабитий пенальті коштував «зелено-білим» бронзових медалей. Подібного шансу у вищій лізі СРСР клуб вже ніколи не отримав.

Стиль гри

Лівий атакувальний обонець під № 4 міг також зіграти і в півобороні. Він був витривалим футболістом з хорошими бійцівськими якостями, заряджений на боротьбу. Досвідчений гравець у останні роки в деяких матчах був капітаном команди.

Особисте життя

Вчився у Львівському торговельно-економічному інституті. Одружився з єдиною донькою Ернеста Юста — Оленою. Після закінчення виступів переїхав жити до Угорщини.

Література

Кордіяк Ю., Зубач Ф., Яремко І. Футбол-1973. Календар-довідник. — Львів: Каменяр, 1973. — С. 65
Кордіяк Ю. Є., Яремко І. Я. Футбол-76. Календар-довідник — Львів: Каменяр, 1976. — С. 19
Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963–2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. ISBN 966-7893-51-0
Вітаємо! // тижневик «Карпати». — 2006. — № 4 (248), 30 січня. — С. 12