Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Чжаньмадао

Чжаньмадао або мачжаньдао (кит. упр. 斬馬刀, піньінь zhǎn mǎ dāo, буквально: «меч, що розрубає коня») — китайська дворучна шабля з широким і довгим клиноком, використовувалась піхотинцями проти кавалерії. зокрема, в «Життєписі Юе Фея» династійної історії «Сун ши».[1]

Тактика використання

Тактика застосування мачжаньдао, згідно з даними Суні, приписується знаменитому воєначальнику Юе Фею. Піхотні загони, що мали на озброєнні мачжаньдао, що діяли перед побудовою основної частини військ у розсипному строю, намагалися за його допомогою перерубати ноги ворожим коням.[2] Аналогічна тактика застосовувалася й у 1650-х роках військами Чжен Ченгуна у боях із цинською кіннотою. Деякі іноземні дослідники стверджують, що шабля мачжаньдао застосовувалась також монгольською армією Чингісхана.[3]

Конструкція

Чжаньмадао має специфічні пропорції рукояті та клинка. Цікавим зразком раннецинського чжаньмадао є екземпляр, що належав цинському імператору Кансі (1661—1722), що нині зберігається у зборах музею Гугун (Пекін). У 1759 р. при кодифікації клинкової зброї чжаньмадао був зазначений у кодексі «Хуанчао обличчя туші» в числі шабель, що складалися на озброєнні військ Зеленого Прапора, що складалися з етнічних китайців, однак його конструкція і зовнішній вигляд, судячи з зображень кодексу, істотно відрізнялися від того, що належав імператору Кансі.

Схожі мечі

Більш нагадує японський нодаті, меч Чанда представлений на наведеній у статті ілюстрації з трактату Ван Цзун'ю початку XVII ст. За свідченням китайського воєначальника Ці Цзігуана (1528—1587), Чандао з'явився в Китаї в ході війни з японськими піратами, що тривала з 1540-х по 1560-і роки. Японське читання ієрогліфів чжаньмадао — дзамбато (яп. 斬馬刀 дзамбато:) (також дзаммато), проте невідомо, чи застосовувалася така зброя в Японії насправді. Проте дзамбато згадується у деяких сучасних японських творах масової культури. Зменшений варіант чжаньмадао називався водою.

Примітки

  1. The Mongol Siege of Xiangyang an. web.archive.org. 29 грудня 2010. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 30 листопада 2021.
  2. 林永傑. 太極螳螂拳譜: Quan zhong zhai yao, di tang lang, ba zhou shang lu, ba zhou xia lu. — Kung Fu Martial Arts Chinese, 2005. — Т. 2. — С. 133. — ISBN 9789889813949.
  3. Roman Johann Jarymowycz. Cavalry from hoof to track. — Greenwood Publishing Group, 2007. — С. 31. — 276 с. — ISBN 9780275987268.
Kembali kehalaman sebelumnya