Чечено-Інгуська автономна область (Чечено-Інгуська АО ) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР , що існувала 15 січня 1934 — 5 грудня 1936.
Адміністративний центр — місто Грозний .
Історія
Чечено-Інгуська автономна область була утворена 15 січня 1934 в результаті об'єднання Чеченської АО з Інгуською АО в одну автономну область у складі Північно-Кавказького краю .
З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 Чечено-Інгуська АО перетворена у Чечено-Інгуську АРСР і виділена зі складу Орджонікідзевського краю [ 1] .
Адміністративний поділ[ 2]
В результаті об'єднання Чеченської та Інгуської автономних областей до складу Чечено-Інгуської АО увійшло 16 районів: Ачалуцький (Пседахський ) (сел. Середні Ачалуки ), Веденський , Галанчозький , Галашкинський , Гудермеський , Ітум-Калинський , Надтеречний (сел. Нижній Наур ), Назрановський , Ножай-Юртивський , Петропавлівський , Пригородний (м Орджонікідзе ), Сунженський (ст-ця Слепцовська ), Урус-Мартановський , Шалінський , Шаро-Чеберлоївський (с. Дай ), Шатоївський .
1 серпня 1934 ВЦВК ухвалив «ліквідувати Петропавлівський район , Чечено-Інгуської автономної області, утворити в Чечено-Інгуській автономній області новий Грозненський район з центром у місті Грозний» [ 3]
23 січня 1935 Шаро-Чеберлоївський район розділений на Шаройський і Чеберлоївський (с. Шаро-Аргун ) райони, утворені Ачхой-Мартановський , Курчалоївський , Малгобецький , Пседахський , Саясанівський , Старо-Юртівський райони .
20 квітня 1935 утворено Старо-Атагинський район .
20 червня 1936 центр Пригородного району перенесено з міста Орджонікідзе , що не входив до складу області, в с. Базоркіне .
Таким чином на 20 червня 1936 до складу області входило 1 місто обласного підпорядкування
і 24 райони:
Ачалуцький — с. Середні Ачалуки
Ачхой-Мартановський — с. Ачхой-Мартан
Веденський — с. Ведено
Галанчожський — с. Галанчож
Галашкинський — с. Галашки
Грозненський — м. Грозний
Гудермеський — с. Гудермес
Ітум-Калинський — с. Ітум-Кале
Курчалоївський — с. Курчалой
Малгобецький — рп. Малгобек
Надтеречний — с. Нижній Наур
Назрановський — с. Назрань
Ножай-Юртивський — с. Ножай-Юрт
Пригородний — с. Базоркіне
Пседахський — с. Пседах
Саясановський — с. Саясан
Старо-Атагинський — с. Старі Атаги
Старо-Юртивський — с. Толстой-Юрт Старо-Юрт
Сунженський — ст-ця Слепцовська
Урус-Мартановський — с. Урус-Мартан
Чеберлоївський — с. Шаро-Аргун
Шалінський — с. Шалі
Шароївський — с. Шарой
Шатоївський — с. Шатой
Примітки
Ресурси Інтернету
Народи Мови Культура
Історія
Радянські автономії
Національні рухи