Інгуська АО, 1931
Інгуська автономна область, Інгуська АО (інг. ГІалгІай автономни область , рос. Ингушская автономная область ) — адміністративно-територіальна одиниця в складі РРФСР , що існувала у 1924–1934 роках .
Центр — місто Владикавказ .
Історія
Інгуська АО була утворена 7 листопада 1924 з Інгуського національного округу скасованої Горської АРСР . Центром області було призначено місто Владикавказ, яке не входило до складу області, мало статус автономного міста і було також центром Північно-Осетинської АО .
З 16 жовтня 1924 року Інгуська АО у складі Північно-Кавказького краю .
15 січня 1934 Інгуська АО була об'єднана з Чеченською АО в Чечено-Інгуську АО .
Адміністративний поділ[ 1]
Спочатку область мала поділ на 3 райони: Ачалуцький (с. Пседах ), Горний (с. Ахкі-Юрт) і Назрановський .
8 березня 1926 Ачалуцький район було перейменовано в Пседахський, а Горний район розкраяно на Галашкинський і Пригородний (м Владикавказ).
Станом на 1 жовтня 1931 до складу області входили 4 райони:
Галашкинський район — с. Галашки
Назрановський — с. Назрань
Пригородний — м Орджонікідзе
Пседахський — с. Пседах
Населення
За результатами всесоюзного перепису населення 1926 року населення області становило 75 133[ 2] чол.
Національний склад населення розподілявся таким чином[ 3] :
Примітки
Ресурси Інтернету
Народи Мови Культура
Історія
Радянські автономії
Національні рухи