PROFILBARU.COM

Церква Собору Пресвятої Богородиці
в селі Матків
Церква Собору Пресвятої Богородиці; в селі Матків
	Церква Собору Пресвятої Богородиці в селі Матків
	48°54′56″ пн. ш. 23°06′32″ сх. д. / 48.91547° пн. ш. 23.108934° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, с. Матків, Турківський район, Львівська область
Початок будівництва	1838
Кінець будівництва	1838 р.
Будівельна система	дерев'яна архітектура
Стиль	бойківський стиль
Належність	католицтво
Єпархія	Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ
Стан	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і пам'ятка архітектури національного значення України
Оригінальна назва	Церква Собору Пресвятої Богородиці
Епонім	Діва Марія
Світова спадщина
	Wooden Tserkvas of the Carpathian Region; in Poland and Ukraine
Тип	Культурний
Критерії	iii, iv
Ідентифікатор	1424
Регіон ЮНЕСКО	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2013 (37 сесія)
	Церква Собору Пресвятої Богородиці (Матків) (Львівська область) Розташування на карті Львівської обл.
	Церква Собору Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Собору Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква в селі Матків, споруджена 1838 року. Видатна пам'ятка бойківської архітектури та монументального мистецтва. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Церква Собору Пресвятої Богородиці, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО^[1]^[2].

Історія

Церква Собору Пресвятої Богородиці споруджено 1838 року. Будували храм майстри Іван Мельникович та Василь Іваникович^[3]. Цікаво, що робочою силою під час будівництва переважно були жінки: чоловіче населення села в той час масово рекрутували до війська Австро-Угорщини. ^[4]

14 червня 2010 року блискавка влучила в церкву. Храм зайнявся, однак від знищення пам'ятку врятувала автоматична система пожежегасіння^[5].

Короткий опис

Церква Собору Пресвятої Богородиці у травні 2020 року (відео)

Церква розташована на невисокому пагорбі в центральній частині села, на віддалі 250 м від автомобільної дороги, в долині річки Стрия.

Церква тризрубна, триверха, належить до храмів бойківського типу. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об'єми завершують восьмибічні верхи, над навою з п'ятьма заломами. А над вівтарем і бабинцем — з чотирма заломами, що увінчані шоломовими банями з маківками та хрестами.

Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінків зрубів, під яким на західному фасаді влаштований засклений ґанок. Опасання церкви має чітку прямокутну форму і великий винос, під яким ховається низ церкви^[3].

Стіни підопасання, надопасання і заломів шальовані вертикально дошками й лиштвами^[6].

Дзвіниця

На південний захід від церкви розташована дерев'яна, триярусна, квадратна в плані дзвіниця, з балконом на другому ярусі, зверненим у бік невеликої площі перед південним фасадом церкви. Вкрита наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним.

Збудована дзвіниця 1924 року майстром Михайлом Векличем^[3].

Література

Богородицька церква 1838 р. (дерев.) і дзвіниця 19 ст. (дерев.). Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 28.
Богородицька церква та дзвіниця 1838 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» № 970 від 24.08.1963 р.
Церква 1833 р. (дерев.) і дзвіниця 1924 р. (дерев.). Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. — К.: Наукова думка, 1987 г., с. 343.
Дзвіниця 1924 р. (дерев.). Богородицька церква 1838 р. (дерев.). Народна архітектура українських Карпат. — К.: 1987 р., с. 190, 226.
Дерев'яна церква Собору богородиці 1838 р., майстри Самусь Мельникович, Василь Іванович Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 122.
Церква Собору богородиці 1838 р. (дерев.) та дзвіниця 1902 р. (дерев.). Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3.