В межах екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfb або Dfa за класифікацією кліматів Кеппена). Регіон вирізняється найвологішим кліматом серед усіх екорегіонів Великих рівнин (у середньому опадів тут випадає понад 1000 мм на рік) та має найтриваліший вегетаційний період. Серед усіх прерієвих екорегіонів Великих рівнин лише тут кількість опадів дорівнює або перевищує потенційне випаровування. У поєднанні з тим, що екорегіон також вирізняється глибокими, родючими ґрунтами, ці фактори зробили центральні високотравні прерії найбільш придатним регіоном у Північній Америці для ведення сільського господарства.
Флора
Рослинний покрив екорегіону раніше був представлений високотравними преріями[en], у яких домінували високі трави, які досягали переважно до 1 м заввишки, а на найбільш родючих ґрунтах — до 3 м заввишки. Серед найбільш поширених трав регіону слід відзначити високий бородачник[en] (Andropogon gerardi), прутяне просо[en] (Panicum virgatum) та пониклий сорговник[en] (Sorghastrum nutans). На більш сухих ділянках або тонших ґрунтах у преріях раніше переважав мітлистий бородачник[en] (Schizachyrium scoparium), різні види грами[en] (Bouteloua spp.), спороболусів[en] (Sporobolus spp.) та ковили (Stipa spp.). Окрім злаків, у високотравних преріях також зростало різнотрав'я, зокрема сивуваті крутики[en] (Amorpha canescens) або свинцева трава, різні види золотушників (Solidago spp.), палаючих зірок (Liatris spp.) та прерієвої конюшини[en] (Dalea spp.). Високі злаки та польові квіти створювали один з найпривабливіших ландшафтів Північної Америки.
Загалом екорегіон вирізнявся найбагатшою флорою серед усіх лучних екорегіонів Північної Америки. Вище флористичне різноманіття спостерігалося лише у соснових саванах південного сходу США. Так, у високотравних преріях Айови зареєстровано 265 видів трав'янистих рослин, на одній кв. милі поблизу Лінкольна в штаті Небраска — 237 видів, а у долині Міссурі — 225 видів. Однак, оскільки прерії Великих рівнин досягли свого нинішнього розміру лише після завершення останнього льодовикового періоду, ці угруповання характеризуються дуже низьким ендемізмом флори та фауни. Низький ендемізм також характерний для суміжних лучних екорегіонів.
Важливими факторами, які підтримували існування високотравних прерій, були пожежі та випас великих травоїдних тварин. Їх поєднання сприяло більшому біорізноманіттю, ніж будь-який окремий фактор. Пожежі, викликані ударами блискавок, раніше регулярно спалахували у преріях. Після розвитку культури індіанців Великих рівнин, пожежі, які навмисне розпалювалися людьми, також стали важливим фактором. Вони посилили вплив кліматичних змін на контроль режимів пожежі.
Природа регіону значно постраждала від діяльності людини, більше, ніж інші екорегіони високотравних прерій. Майже всі прерії були розорані та перетворені на ріллю, сінокоси та пасовища. Тут практично не залишилося значних ділянок незайманих природних ландшафтів. Залишки прерій у Айові та Міссурі обмежені 20 ділянками, площа кожної з яких становить менше 8 га. Захист залишків природних ландшафтів та перетворення орних земель назад у прерії є пріоритетним завданням для місцевих природоохоронців.
