Хіронака Хейсуке

Хіронака Хейсуке
яп. 広中平祐
Ім'я при народженні	Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-ja-kana" does not exist.
Народився	9 квітня 1931(1931-04-09)[2] (93 роки) Івакуні, префектура Ямаґучі, Японія
Країна	Японія
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет (1959)[2] Кіотський університет (1956)[2] Інститут вищих наукових досліджень (1960)[2]
Галузь	алгебрична геометрія і математика
Заклад	Гарвардський університет[2] Кіотський університет[2] Брандейський університет[2] Колумбійський університет[2] Yamaguchi University^d[2]
Науковий керівник	Оскар Зарицький[3]
Відомі учні	Джун Ха
Аспіранти, докторанти	Bernard Teissier^d[4] Dave Bayer^d[4] Jacob E. Goodman^d[4] Allen Tannenbaum^d[4] José M. Aroca Hernández Ros^d[4] Malka Elisheva Schaps^d[4] William Haboush^d[4] Mark Spivakovsky^d[4] Audun Holme^d[4] Jerome William Hoffman^d[4] Andrew Joel Schwartz^d[4] Philip Wagreich^d[4] Charles Marshall Barton, III^d[4] Bruce Michael Bennett^d[4] Takehiko Miyata^d[4] Loren David Olson^d[4] Monique Lejeune-Jalabert^d[4]
Членство	Французька академія наук Академія наук Японії Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук
У шлюбі з	Wakako Hironaka^d[2]
Діти	Eriko Hironaka^d
Нагороди	Asahi Prize^d (1967) медаль Філдса (1970) Japan Academy Prize^d (1970) Грант Ґуґґенгайма (1971) заслужений діяч культури^d (1975) Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсе^d (1981) медаль Століття Гарварду^d (2011) Q126416220? (5 квітня 2002)
Хіронака Хейсуке у Вікісховищі

Хейсуке Хіронака (9 квітня 1931(1931-04-09), Івакуні, префектура Ямаґучі)(англ. Heisuke Hironaka (яп. 広中 平祐; нар. 9 квітня 1931) — японський математик. Лауреат Філдсівської премії (1970)

Життєпис

Після закінчення бакалаврату в Кіотському університеті здобув кандидатський ступінь у Гарвардському під керівництвом Оскара Зарицького.

Відзначився доведенням у 1964 році теореми, що особливості алгебраїчних многовидів допускають вирішення нульової характеристики. Це означає, що проективні многовиди можуть бути замінені (точніше біраціонально еквівалентні) на аналогічні многовиди, які не мають особливостей.

Хіронака протягом багатьох років був професором математики в Гарвардському університеті, але в наш час^[коли?] живе в Японії. Він також є професором математики в Сеульському національному університеті в Південній Кореї^[5] Він є президентом університету творення, мистецтва, музики та соціальної роботи, приватного університету в Такасакі, Префектура Ґумма, Японія.

Одного разу він написав статтю під псевдонімом Кобаясі Ісса, відомого японського поета хайку. В результаті стала відома теорема Ісса в теорії функцій комплексної змінної.

Хіронака одружений з політиком Вакако Хіронака, у них двоє дітей.

Хіронака найбільш відомий завдяки своєму доведенню, що алгебричні многовиди над полем характеристики 0 допускають розв'язання особливостей. Це означає, що будь-який алгебричний многовид біраціонально еквівалентний алгебричному многовиду, який не має особливостей. Аналогічна теорема для многовидів над полем додатньої характеристики, станом на 2013 рік, залишається недоведеною. Також Хейсуке Хіронака запропонував названий на його честь приклад некелерової деформації келерова многовиду.

Нагороди та визнання

• 1967: премія Асахі^[en];
• 1969: член Американської академії мистецтв і наук^[6]
• 1970: медаль Філдса^[7];
• 1970: Japan Academy Prize^[en];
• 1971: грант Ґуґґенгайма;
• 1975: орден Культури^[en];
• 1981: почесний доктор Мадридського університету Комплутенсе;
• 1994: член Російської академії наук^[8];
• 2004: орден Почесного легіону;

На честь математика названо астероїд 6978 Хіронака^[9].

Праці

• Formal functions and formal imbeddings / by Heisuke Hironaka and Hideyuki Matsumura (1967)
• On the characters ${\displaystyle \nu }$ and ${\displaystyle \tau }$ of singularities / by Heisuke Hironaka
• Introduction to the theory of infinitely near singular points / Heisuke Hironaka (1974)
• The theory of the maximal contact / José M. Aroca, Heisuke Hironaka and José L. Vicente (1975)
• Desingularization theorems / Jose M. Aroca, Heisuke Hironaka and Jose L. Vicente (1977)
• Geometric singularity theory / editors of the volume, Heisuke Hironaka, Stanisław Janeczko (2004)

Примітки

1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. Choi, Naeun (10 листопада 2008). Fields Medal recipient appointed as SNU Professor. Useoul.edu. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 14 травня 2009.
6. American Academy of Arts and Sciences. Book of Members (PDF).Abgerufen am 18. April 2016
7. Fields Medallists. Kyoto University. Архів оригіналу за 10 березня 2010. Процитовано 10 березня 2014.
8. Ausländische Mitglieder der Russischen Akademie der Wissenschaften: Хиронака Хейсуке. Russische Akademie der Wissenschaften, abgerufen am 12. April 2021
9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

• Jackson, Allyn; Interview with Heisuke Hironaka [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]; Notices of the American Mathematical Society; vol. 52, no. 9 (October 2005).