Хрисла́м (англ. chrislam) — збірна назва синкретичних релігій, що поєднують елементи християнства та ісламу. Кілька течій хрисламу виникли незалежно одна від іншої та своїми вірянами називаються по-своєму.
Нігерійський хрислам заснований у 1970-х роках, після зміни конституції, переважно існує в м. Лагос, Нігерія, серед народу йоруба. Послідовники визнають і Біблію, і Коран, як священні книги, що доповнюють одна іншу, та виступають проти буквального розуміння їх нього змісту. Хоча течія почалася в Нігерії, ці ідеї поширилися і за кордонами[1].
Хрислам Елдріджа Клівера виник початку 1980-х років, коли американський темношкірий політичний діяч Елдрідж Клівер розчарувався в євангельському християнстві, вважаючи його надто комерціалізованим. Клівер досліджував альтернативи, включно з організацією Мун Сон Мьона «Церква об'єднання»[2], і певний час був католиком[3]. Пізніше очолив короткотривалий протестантський рух під назвою «Хрестові походи Елдріджа Клівера», що визначався ним як гібридний синтез ісламу та християнства[1].
Магометанське християнство є не стільки реальним релігійним рухом, як теоретичною релігією, що демонструє подібність між віруваннями ісламу та унітарного християнства, та їхні спільні витоки. Таку концепцію розробляв зокрема англійський історик Генрі Стабб у XVII ст.[4] Третій президент США Томас Джефферсон також виступав за толерантність до мусульман, як і представників будь-яких релігій[5].
Нація Ісламу Елайджі Муххамада, що оформилася в США після 1934 року з акцентом на ідеї, що афроамериканці є богообраною нацією, чий пророк — засновник Нації Ісламу Мухаммед Фард. У 1970-1980-і течія стала відмовлятися від своєї расової та націоналістичні доктрини, а також віри у Фарда як Аллаха[6]. Ця течія ближча до ісламу, проте трактує біблійні тексти як пророцтво про рабство темношкірих і їхнє подальше визволення[7].