PROFILBARU.COM

Спортивні медалі
Представник Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Чемпіонат світу
Чемпіонат Європи
Європейські ігри

Олександр Хижняк
Олександр Хижняк
Загальна інформація
Повне ім'я	Хижняк Олександр Олександрович
Прізвисько	«Полтавський танк»
Громадянство	Україна
Народження	3 серпня 1995 (29 років); Полтава
Проживання	Полтава
Вагова категорія	Середня (до 75 кг); Напівважка (до 81 кг)
Стійка	Правша
Зріст	181 см
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня	Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Аматорська кар'єра
Боїв	125
Перемог	111
Нокаутів	17
Поразок	14

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хижняк.

Олександр Олександрович Хижня́к (нар. 3 серпня 1995, Полтава, Україна) — український боксер-любитель, олімпійський чемпіон 2024 року. Чемпіон світу (2017), чемпіон Європи (2017), чемпіон світу серед молоді (2012), чемпіон літніх Олімпійських ігор 2024, віцечемпіон літніх Олімпійських ігор 2020, бронзовий призер Європейських ігор (2015), призер чемпіонату Європи серед молоді, чемпіон України (2016). Заслужений майстер спорту України. Виступав у напівпрофесійній лізі WSB за команду Українські отамани.

Тренер — Олександр Хижняк-старший.

Біографія

Навчався в Полтавській ЗШ № 26.

Любительська кар'єра

Найбільшим досягненням спортсмена у молодших вікових категоріях була перемога на юнацькому чемпіонаті світу 2012 року, який проходив у Єревані.

З 2013 року почав залучатися за основну чоловічу збірну України, виступаючи у напівважкій ваговій категорії. У 2013 і 2014 ставав срібним призером чемпіонату України. Паралельно з тим у 2014 році почав виступи за команду Українські отамани у напівпрофесійній лізі WSB.

У 2015 році на перших Європейських іграх, що проходили у Баку, став бронзовим призером. На чемпіонаті світу після дебютної перемоги над Абдельхафідом Банчаблою з Алжиру поступився майбутньому срібному призеру Джо Ворду з Ірландії.

У 2016 році двічі пробував пройти кваліфікацію на Олімпійські ігри. На Європейському кваліфікаційному турнірі, у бою за ліцензію, програв Мехмету Уналу, а на світовому кваліфікаційному турнірі у чвертьфіналі програв Михайлу Долголевцю. Після цих невдач вирішив опуститися у ваговій категорії, та вже в кінці року у фіналі чемпіонату України переміг Дмитра Митрофанова, який на той момент був першим номером збірної.

2017 рік став проривним для спортсмена. Спершу спортсмен став чемпіоном Європи серед молоді. На домашньому чемпіонаті Європи також став чемпіоном, а також був визнаний найкращим боксером турніру незалежно від вагової категорії. На чемпіонаті світу в Гамбурзі здобув чотири перемоги та став чемпіоном світу. На цих змаганнях також був визнаний найкращим боксером турніру^[1]. Після цієї перемоги НОК України визнав Хижняка найкращим спортсменом місяця^[2]. У кінці року Хижняк отримав звання найкращого боксера-любителя незалежно від вагової категорії від AIBA^[3]. Останнім українським боксером, якому підкорилося це досягнення, був Олександр Усик (2011 рік). Успіхи спортсмена відзначив також і НОК України, назвавши його найкращим спортсменом року^[4].

У 2019 році на чемпіонаті Європи, що проходив у Мінську в рамках Європейських ігор, підтвердив статус найсильнішого у Європі, а також був визнаний найкращим боксером турніру^[5]. Чемпіонат світу в цьому році проводився у Єкатеринбурзі в Росії, однак збірна України у зв'язку з напруженими політичними стосунками між двома країнами, а також з метою якісної підготовки до кваліфікаційних турнірів на Олімпійські ігри, бойкотувала турнір^[6].

У червні 2021 року Хижняк кваліфікувався для участі в літніх Олімпійських іграх у Токіо.^[7]^[8] 7 серпня Хижняк завоював «срібло» у вазі до 75 кг.^[9]

На Європейських іграх 2023 став чемпіоном, здобувши ліцензію на Олімпійські ігри в Парижі, де став олімпійським чемпіоном у ваговій категорії до 80 кг. У фінальному поєдинку він переміг чинного чемпіона світу казахстанця Нурбека Оралбая.^[10]^[11]

Світова серія боксу

Виступав протягом 4 та 5 сезону за українську команду «Ukraine Otamans», де здобув 5 перемог, та зазнав 3 поразки.

Результат	Команда	Суперник	Спосіб	Дата	Місце	Примітки
Поразка	«Algeria Desert Hawks»	Набіл Кассель	WP (1:2)	11 січня 2014	Бу-Ісмаїл
Перемога	«German Eagles»	Ігор Тезієв	WP (2:1)	14 лютого 2014	Бровари
Перемога	«British Lionhearts»	Астон Браун	TKO R2	23 січня 2015	Київ	Нокаутував суперника у 2 раунді.
Перемога	«Morocco Atlas Lions»	Петер Мюлленберг	WP (3:0)	6 лютого 2015	Київ
Поразка	«Russian boxing team»	Павло Сілягін	WP (1:2)	21 лютого 2015	Волгоград
Перемога	«China Dragons»	Ші Гуоджун	WP (3:0)	20 березня 2015	Київ
Перемога	«Algeria Desert Hawks»	Набіл Кассель	WP (3:0) R2 0:16	10 квітня 2015	Київ	Бій достроково зупинено на 16-й секунді 2-го раунду, через розсічення у алжирця.
Поразка	«Cuba Domadores»	Хуліо Сезар Ла Круз	WP (3:0)	24 квітня 2015	Гавана

Спортивні досягнення

Міжнародні аматорські

2024 — Чемпіон літніх Олімпійських ігор 2024 у напівважкій вазі (до 80 кг).
2023 — Чемпіон III Європейських ігор у напівважкій вазі (до 80 кг).
2021 — Віце-чемпіон літніх Олімпійських ігор 2020 у середній вазі (до 75 кг).
2019 — Чемпіон II Європейських ігор у середній вазі (до 75 кг).
2017 — Чемпіон світу у середній вазі (до 75 кг).
2017 — Чемпіон Європи у середній вазі (до 75 кг).
2015 — Бронзовий призер I Європейських ігор у напівважкій вазі (до 81 кг).
2012 — Чемпіон світу серед молоді (до 18 років) у середній вазі (до 75 кг).

Регіональні аматорські

2022 — Чемпіон України у напівважкій вазі (до 80 кг)
2019 — Чемпіон України у середній вазі (до 75 кг)
2018 — Чемпіон України у середній вазі (до 75 кг)
2016 — Чемпіон України у середній вазі (до 75 кг)
2014 — Срібний призер чемпіонату України у напівважкій вазі (до 81 кг)
2013 — Срібний призер чемпіонату України у напівважкій вазі (до 81 кг)

Цитати

«Безмежна радість Богу за цю нагороду. Медаль, заради якої я жив до цих Олімпійських ігор. Дякую Богові за те, що я олімпійський чемпіон. Безмежна подяка нашим військовим за те, що ціною власного життя захищають мир і спокій у моїй країні»^[12].

Державні нагороди

Орден князя Ярослава Мудрого ІV ст. (23 серпня 2024) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІІ літніх Олімпійських іграх у місті Парижі (Французька Республіка), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.^[13]
Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 серпня 2023) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку.^[14]
Орден «За заслуги» I ст. (16 серпня 2021) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх в місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.^[15]
Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019) —за досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.^[16]
Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.^[17]