м. Харків, 61174, вул. Архітекторів, 40, корп. «Г» (ст. М. «Перемога», маршрутний автобус № 1629 до зупинки «Флорінка») (штаб-квартира в будинку М. Б. Фабриканта: м-н Поезії, 5)
КЗОЗ Ха́рківська науко́ва меди́чна бібліоте́ка, заснована в 1861 році при Харківському медичному товаристві, згодом у віданні Міністерства охорони здоров'я УРСР; статус «наукова» в назві має з 1948. За другої світової війни частково була знищена, згодом книжковий фонд поновлено, 1980 року він сягав 1 млн назв, у тому числі близько 40 % закордонної літератури. Бібліотека обслуговує медичних працівників також з-поза Харкова.
проєкт будівлі Харьковского медичного товариства в якій розміщувалась ХМБ
У 1913 році медична бібліотека розташувалася в будівлі медичного товариства, яке було побудовано О. М. Бекетовим за громадські кошти, на вулиці Німецькій (тепер вул. Григорія Сковороди, 14). Для бібліотеки архітектором було передбачено приміщення з книгосховищем та читальним залом, дотепер в цьому сховищі знаходиться частина книжкового фонду Харківської наукової медичної бібліотеки.[2]
У 1929 році бібліотека була реорганізована в Українську державну медичну бібліотеку. У 1930 році був організований відділ міжбібліотечного та заочного абонемента. З 1940-го року бібліотека працювала в окремій будівлі — по вул. Сумській, 4 (в будинку відомих харківських медиків: професора Захара Геймановича та академіка Олександра Геймановича).[2]
Під час Другої світової війни окупанти вивозили до Німеччини наукову літературу і дисертації з фондів медичної бібліотеки. Співробітники як могли ховали цінні видання по підвалах, по місту збирали бібліотеки науково-дослідних медичних інститутів, особисті бібліотеки харківських професорів. Після війни групу співробітників бібліотеки нагородили медаллю «За доблесну працю у … 1941–1945 рр.»[2]
Багатьох професорів, науковців, лікарів, які повертаються в звільнений від німців рідного Харкова, чекає радісна звістка: збережені їх особисті медичні бібліотеки — сотні і тисячі цінних посібників, незамінних посібників, довідників, монографій. цілі бібліотеки харківських професорів Фабриканта і Аркавіна, дві тисячі п'ятсот томів проф. Коган-Ясного, одна тисяча книг проф. Генеса, стільки ж Протопопова і Юдіна, близько п'яти тисяч томів професора Попова та інших. Це результат праць декількох співробітників Української медичної бібліотеки — Г. І. Ковалевської, Л. Ф. Вашури, Е. Ф. Ковтуненко, Е. М. Зеленіної (дочки професора Зеленіна) на чолі з директором М. К. Федоровой. Напівголодні, щогодини ризикують бути схопленим німецькими головорізами, жінки потайки обходили спорожнілі будинки і збирали залишилися в них медичні книги. жінки-патріотки зберегли 320 тисяч цінних медичних книжок
— стаття «Благородна справа», газета НарКомЗдрава СРСР "Медичний працівник" від 21 жовтня 1943 року
У 1948 році бібліотека перетворена в Харківську державну наукову медичну бібліотеку, і на даний час в її назві збережено науковий статус – Комунальний заклад охорони здоров'я Харківська наукова медична бібліотека.[2]
У 1985 році каталоги, читальні зали і відділи бібліотеки були переміщені з вул. Сумської, 4 на площу Поезії, 5, в 3-х поверховий будинок, що був побудований в 1900-му році, як приватна хірургічна лікарня відомого харківського хірурга, професора, доктора медицини Мойсея Фабриканта[2][3], одного з учнів професора Грубе В. Ф.
Згодом книгосховище бібліотеки було перевезено за межі міста Харкова, в селище Васищеве. На замовлення читачів книги доставляється зі сховища на спеціальному автомобілі. Обслуговування замовників відбувалось за адресою — площа Поезії, 5.[2][4]
У 2012 році в бібліотеці проведена реорганізація, відбулось істотне скорочення штату працівників[2]. Бібліотека перевезена на околицю міста в приміщення комплексу дитячого протитуберкульозного санаторію[5], що знаходиться між житловим масивом Олексіївка і селищем П'ятихатки, і куди достатньо складно діставатись.
Фонди, каталоги, картотеки
Фонди налічують близько 1 134 000 примірників медичної літератури: наукової (монографії, праці, дисертації, матеріали з'їздів, наукових конференцій, збірники); літератури практичного призначення (серії «Бібліотека для практичного лікаря», «Бібліотека середнього медичного працівника», методичні посібники для лікарів і середнього медичного персоналу); навчальної (підручники для вузів, середніх навчальних закладів, навчально-допоміжна література, атласи); довідково-бібліографічнї (енциклопедії, довідники, словники, бібліографічні посібники, покажчики); науково-популярної; медичних журналів і газет; а також літератури з суміжних наук[1].
Фонди бібліотеки можна поділити на такі:
Генеральний алфавітний каталог (вся наявна література)
Предметний каталог (медична література за змістом і темою; має 3 хронологічних ряда: літературу, яка надійшла з дня заснування до 1970 р, яка надійшла з 1970 по 1990 р.р. і надходження з 1991 року по теперішній час)
Алфавітний каталог статей (журналів, праць, збірників; відображає різноманітні за характером і змістом статті в алфавітному порядку авторів та назв)
Картотека персоналій (праці певного автора, а також література про нього)
Картотека «Новинки медичної літератури» (відображає нові надходження до бібліотеки)
Картотека «Новинки іноземних книг» (відображає нові іншомовні надходження до бібліотечного фонду)
Картотека «Автореферати дисертацій» (автореферати дисертацій, що надійшли з 50-х років минулого століття і до нашого часу)
Картотека «Дисертації» (дисертації кінця XIX — початку XX століття, які рідко зустрічаються в інших бібліотеках)
Географічний каталог (література, що містить інформацію про медичний заклад того чи іншого міста колишнього СРСР)
Фонд іноземної літератури (видання німецькою, англійською, французькою, польською, болгарською, чеською, італійською, китайською та іншими мовами)
Алфавітний каталог іноземних книг
Алфавітний каталог іноземних журналів
та інші.
Посилання
Харківська наукова медична бібліотека у соціальних мережах
.jpg)
