Футбольна ліга (англ.The Football League) — чемпіонат з футболу за участю клубів з Англії і Уельсу. Вона є найдавнішим футбольним чемпіонатом у світі. З часу започаткування у 1888 році до створення Прем'єр-ліги у 1992 році провідний дивізіон Футбольної Ліги був вищим дивізіоном в англійському футболі.
Огляд
Вільям Мак-Грегор заснував Лігу в 1888 році. Спочатку вона нараховувала 12 членів, до 1950 року розрослася до 92-х клубів. Фінансові міркування привели до великого потрясіння в 1992 році, коли з метою максимізації доходів провідні члени Футбольної Ліги відокремилися і започаткували власний турнір — Прем'єр-лігу.
Зі спонсорських причин офіційною назвою чемпіонату є Футбольна Ліга Кока-Кола.
Історія
Витоки
Вільям Мак-Грегор
Після чотирьох років дебатів, Футбольна асоціація врешті-решт легалізувала футбол як професію 20 липня1885 р.[1] До цього багато клубів незаконно платили «професійним» гравцям з метою підсилення своїх команд, викликаючи презирство клубів, які сумлінно дотримувалися правил аматорської гри ФА. Клуби, які стали професійними, ставали дедалі більше незадоволеними непередбачуваним календарем Кубка Англії, міжграфських турнірів і товариських матчів, оскільки він не гарантував постійного джерела доходів.
Перше засідання ліги відбулося в Лондоні 23 березня1888 року напередодні фіналу Кубка Англії. Перший сезон Футбольної ліги розпочався кілька місяців потому, 8 вересня, за участі 12 клубів. Першим чемпіоном став «Престон», який на додаток того сезону виграв і Кубок Англії.
Клуби-засновники
Перший логотип Футбольної ліги (1888 рік)
Засновниками Футбольної ліги і учасниками першого чемпіонату були такі клуби:
Жоден з клубів-засновників не зміг уникнути вибуття до нижчих дивізіонів принаймні одного разу в своїй історії.
Віхи історії
Логотип Футбольної Ліги у 1988–2004 роках
Другий дивізіон було створено у 1892 році. Автоматичне вибуття та підвищення у класі було впроваджене у 1898 році, коли обидва дивізіони розрослися до 18 клубів. Попередню систему «тестових матчів» між двома клубами-невдахами вищого дивізіону і двома переможцями нижчого дивізіону було скасовано після того, як «Бернлі» і Сток Сіті розіграли безголеву і, як вважалося, договірну нічию, яка влаштовувала обидва клуби.[2]
Клуб з півдня Англії вперше виграв Лігу лише у 1931 році — ним став Арсенал.
Починаючи з 1976 року клуби, що набрали однакову кількість очок, розташовувалися в турнірній таблиці згідно з різницею забитих і пропущених голів.
У 1987 році було запроваджено матчі плей-оф для вирішення питання пересування клубів між дивізіонами.
У 1992 році з метою максимізації доходів провідні члени Футбольної Ліги відокремилися і започаткували власний турнір — Прем'єр-лігу.
Історія дивізіонів Футбольної ліги
1888–1892
В перші роки після заснування Футбольна Ліга складалась з 12 клубів, які грали в одному дивізіоні.
1892–1920
1892 року Футбольна ліга поглинула Футбольний альянс. Збільшення кількості клубів дозволило сформувати новий дивізіон. Існуючий дивізіон було перейменовано в Перший дивізіон, а новий отримав назву Другий дивізіон.
Вже наступного сезону Ліга розширилася знову. Цього разу до неї доєдналася низка клубів з півночі Англії, щоб збалансувати регіональне представницто, яке погіршилось після попереднього розширення завдяки клубам з півдня. Існуючий Третій дивізіон був перейменований у Третій дивізіон Футбольної ліги (Південь) і паралельно з ним для нових північних клубів було створено Третій дивізіон Футбольної ліги (Північ). Обидва дивізіони грали паралельно, а переможець кожного з них підіймався у Другий дивізіон.
1958 року було прийнято рішення про реорганізацію двох Третіх дивізіонів. Замість них було створені два загальноанглійські дивізіони — Третій дивізіон та Четвертий дивізіон. Клуби у верхній половині турнірної таблиці Третього південного та Третього північного дивізіонів сформували Третій дивізіон, а клуби з нижньої половини Третього південного та Третього північного дивізіонів — Четвертий дивізіон.
Після створення 1992 року клубами Першого дивізіону власного дивізіону — Прем'єр-ліги, Футбольна ліга втратила топ-клуби Англії, і переможці Футбольної Ліги вже не ставали національними чемпіонами Англії, а лише отримували право вийти до Прем'єр-ліги. Таким чином Перший дивізіон Футбольної ліги став другим за рівнем дивізіоном Англії, а через зменшення кількості клубів до 70 Четвертий дивізіон Футбольної ліги було скасовано.
Через відокремлення провідних клубів і створення Прем'єр-ліги у 1992 році перемога у Футбольній Лізі вже не робить клуб чемпіоном Англії. Тому в нижченаведеній таблиці (станом на кінець сезону 2007-08) окремо подано статистику перемог до сезону 1992-93, коли Футбольна Ліга була провідним дивізіоном англійського футболу.
Фінал плей-оф Чемпіонату Футбольної Ліги 2005-06 (Лідс—Вотфорд) на стадіоні «Мілленіум» у Кардіффі
Клуби, які посіли 1-ше і 2-ге місця в будь-якому з дивізіонів Футбольної Ліги, автоматично отримують право грати наступного сезону в дивізіоні рівнем вище. На додаток, щоб зберігати інтригу в дивізіонах якомога довше протягом сезону, було запроваджено систему матчів плей-оф. Вона полягає в тому, що клуби, які посіли 3-6 місця, розігрують між собою ще одну путівку класом вище за допомогою матчів на вибування. Спочатку граються півфінали між клубами 3-6 і 4-5, переможці яких зустрічаються у фіналі на стадіоні «Вемблі» (протягом реконструкції останнього фінали деякий час відбувалися на стадіоні «Міленіум» у Кардіффі).
Фінали плей-оф зазвичай викликають величезний глядацький інтерес і граються при заповнених трибунах. Через велику фінансову вагу участі у Прем'єр-лізі фінал плей-оф Чемпіонату іноді називають «найдорожчою грою у світі».
