Фоша́р, фоша́рд (англ. і фр.fauchard) — тип холодної держакової зброї, вживаної у Середньовічній Європі в XI—XIV ст. Конструктивно майже ідентичний білгуку й гвізармі, близький до фракійського фалькса. Назва зброї пов'язана зі словом faux («коса»), крім того, fauchard також може мати й інші значення («садовий ніж», «сікач», «скісок»).
Фошар являв собою широке, часто викривлене лезо зі внутрішньою заточкою, насаджене на дерев'яний держак. Дані щодо довжини останнього різняться в різних джерелах: за одними — він був таким же довгим, як у білгука або гвізарми (до 2 м), за іншими — він сягав всього 0,5 м завдовжки[1], таким чином, бувши більш схожим на фракійський фалькс. Лезо фошара часто додатково споряджали списоподібним вістрям і гаком[2].
Див. також
Білгук — англійська зброя, іноді змішувана з фошаром
Гвізарма — європейська середньовічна зброя, яку іноді описують як фошар
Фалькс — стародавня фракійська зброя, схожа на кривий фошар без списоподібного вістря
Фальшіон — середньовічний європейський кривий меч, схожий з фошаром на короткому руків'ї
↑Dean, Bashford (1916). Notes on Arms and Armor. New York: Metropolitan Museum of Art. с. 139. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 18 серпня 2015.
.png)
