Фане́ра[1] (запозичення із західноєвропейських мов, пор. нім.Furnier)[2] або дикт[3] (від нім.Dikte — «тонка дошка»)[4] — композитний матеріал у вигляді шаруватої клеєної деревини, що складається із склеєних між собою трьох і більше листів лущеного шпону із взаємно перпендикулярним розташуванням волокон деревини в суміжних шарах.[5]
Фанера загального призначення повинна вироблятися, транспортуватися та зберігатися відповідно до вимог чинних на території України стандартів — ГОСТ 99-96 «Шпон лущеный. Технические условия», ГОСТ 3916.1-96 «Фанера общего назначения с наружными слоями из шпона лиственных пород. Технические условия» та ГОСТом 3916.2-96 «Фанера общего назначения из шпона хвойных пород. Технические условия».
Розміри і шаровість фанери регламентуються. Довжина (ширина) листів фанери від 1200 до 3660 мм, товщина від 3 до 30 мм. Допускається виготовляти фанеру інших розмірів відповідно до умов контракту.
Фанера на основі карбамідоформальдегідної смоли має високу токсичність, а вільний формальдегід, який виділяється з неї, має специфічний запах та подразнювальний вплив на організм людини[6].
Класифікація фанери загального призначення
Фанеру загального призначення поділяють:
залежно від зовнішнього вигляду шпону — на сорти,
за ступенем водостійкості клейового з'єднання — на марки: ФСФ — фанера підвищеної водостійкості; ФК — фанера водостійка.
за ступенем механічної обробки поверхні — нешліфовану (НШ), шліфовану з одного боку — (Ш1), шліфовану з двох боків — (Ш2).
за екологічною безпекою (за вмістом формальдегіду) — на класи емісії.
Залежно від зовнішніх шарів лущеного шпону (Е — еліта, I, II, III, IV — для листяних порід; Ех, Iх, IIx, IIIx, IVx — для хвойних порід) фанеру поділяють на сорти.
Умовне позначення
Умовне позначення фанери має містити: назву продукції; породу деревини зовнішніх та внутрішніх шарів; марку; поєднання сортів шпону зовнішніх шарів; клас емісії; вид обробки поверхні; розміри; стандарт.
↑ДСТУ 2147-93 Деревина клеєна шарувата. Терміни та визначення
↑. Роффаэль Э. Выделение формальдегида из древесностружечных плит / Э. Роффаэль; предисл. А. А. Эльберта / под ред. д-ра техн. наук, проф. А. А. Эльберта. — М. : Изд-во «Экология», 1991. — 160 с.