Уралмаш (станція метро)

56°53′16″ пн. ш. 60°36′49″ сх. д. / 56.88778° пн. ш. 60.61361° сх. д. / 56.88778; 60.61361

Уралмаш
Платформа станції
Загальні дані
ТипОдносклепінна мілкого закладення
Глибина закладення7 м
Кількість1
ТипОстрівна
ФормаПряма
Довжина104 м
Дата відкриття27 квітня 1991 року
Архітектор(и)С. У. Зіганшин
Будівельник(и)«Свєрдловськметробуд»
Виходи доПроспект Космонавтів, вул. Машинобудівників, вул. Баумана
Час відкриття6:00
Час закриття24:00
Стільниковий зв'язок«МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон», «Утел»
Мапа
Єкатеринбурзький метрополітен
ТЧ «Калинівське»
Проспект Космонавтів
Уралмаш
Машинобудівників
Уральська
Динамо
Площа 1905 року
Геологічна
Бажовська
Чкаловська
Ботанічна
Уктуські гори

«Уралма́ш» — станція Єкатеринбурзького метрополітену, яка розташована між станціями Проспект Космонавтів та «Машинобудівників» та названа по заводу, який розташований поруч.

Відкрита 27 квітня 1991 року.

Історія будівництва

  • Січень 1981 в районі станції почалося переміщення інженерних і транспортних мереж[1]
  • Лютий 1983 трест Будмеханізація № 2 розпочав розробку котловану під станцію, довжиною понад 300 метрів, шириною — близько 20[1]
  • Вересень 1984 в лівому перегінному тунелі, який сполучає сусідні станції «Проспект Космонавтів» та «Уралмаш», зібраний гірничопрохідницький щит КМ-34, до кінця грудня пройдені перші 50 метрів[1]
  • Квітень 1985 в котловані станції «Уралмаш» відбулася перша збійка перегінних тунелів метро (перегін до станції «Машинобудівників»)[1]
  • Квітень 1986 в переддень 116-ї річниці з дня народження В.І. Леніна — збійка другого тунелю на перегоні до станції «Машинобудівників»[1]
  • Жовтень 1986 закінчився монтаж конструкцій вестибюля № 2[1]
  • 10 червня 1987 розпочато спорудження 18-метрового монолітного зведення станції[1]
  • 23 лютого 1987 збійка в лівому тунелі на перегоні до станції «Проспект Космонавтів»[1]
  • Лютий 1988 в перегінному тунелі до станції «Машинобудівників» укладені перші кубометри бетону на пристрої постійної залізничної колії[1]
  • Березень 1988 почалися оздоблювальні роботи з використанням мармуру Нижньотагільського родовища[1]
  • Серпень 1988] закінчене укладання колійного бетону в правому перегінному тунелі між станціями «Уралмаш» і «Машинобудівників», на ділянці почався рух мотовоза по широкій колії[1]
  • Вересень 1988 на станції «Уралмаш» завершено бетонування склепіння платформної ділянки[1]
  • Жовтень 1988 розпочато монтаж СТП на станції[1]
  • Червень 1989 розпочаті роботи по монтажу ескалаторів у вестибюлі № 1 станції[1]
  • Липень 1989 збійка в правому тунелі на перегоні до станції «Проспект Космонавтів»[1]
  • 25 квітня 1991 державною комісією прийнята в експлуатацію[2]
  • 26 квітня 1991 перший рейс — для метробудівників[2]
  • 27 квітня 1991 відкрито пасажирський рух
  • Січень 1997 відкрито новий наземний вестибюль в житловому будинку № 1 по вулиці Баумана
  • 19 жовтня 2001 відкрито 4-й підземний перехід під вул. Машинобудівників і новий наземний вестибюль з південного боку вулиці

Технічна характеристика

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 7 м). Побудована з монолітного залізобетону за методом «стіна в ґрунті».

Вестибюлі

Як і сусідні станції, має два підземних вестибюлі. Південний вестибюль знаходиться на розі проспекту Космонавтів та вул. Машинобудівників, але, крім того, пов'язаний протяжним підземним переходом з південно-західним кутом того ж перехрестя і зі східної стороною проспекту Космонавтів. У 2001 році це перехрестя було значно реконструйоване, тепер трамвайні та тролейбусні зупинки перенесені прямо до павільйонів метро. Східний вихід підземного переходу вбудований в житловий будинок, що є єдиним подібним випадком у місті. У похилих тунелях південного вестибюля є короткі ескалатори для підйому (2 стрічки з двома світильниками на балюстраді між ними) і звичайна дробина для спуску. Північний вестибюль розташований поряд з житловими будинками на проспекті Космонавтів, недалеко від палацу культури ім. Лаврова. У цьому вестибюлі, на відміну від південного, ескалаторів немає: є тільки сходи.

Оздоблення

Монолітне склепіння станції прорізано паралельними ребрами по діагоналях. За задумом авторів, це повинно нагадувати різьблення гвинта, форму гігантських машин і надавати станції індустріальний колорит. Колірна гамма інтер'єру тут спокійна, стримана, без особливої ​​соковитості й різноманітності природного каменя. Стиль цей можна назвати охайно-діловим. Бічні стіни виконані з сірого і сіро-білого мармуру, підлога на платформі викладена гранітними плитами. В оформленні використовувалося чавунне лиття: візерунчасті металеві пластини, дрібні деталі й оригінальна фурнітура.

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Парфьонов Сергій Олександрович. Метро в Свердловске, 1980—1989. — Свердловськ : Середнє-Уральське книжкове видавництво, 1989.(рос.)
  2. а б Історія // «Метрострой-ПТС» [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!