Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Улугбек

Улугбек
Улугбек
перс. الغ‌بیگ
араб. ميرزا محمد طارق بن شاه رخ وش
Ім'я при народженніперс. میرزا محمد طارق بن شاه رخ[1]
Народився22 березня 1394
Солтаніє, Зенджан, Іран
Помер27 жовтня 1449[2] (55 років)
Самарканд, імперія Тимуридів
ПохованняГур-Емір
Діяльністьастроном, математик, каліграф, астролог
ВчителіQāḍī Zāda al-Rūmīd
Відомі учніАлі аль-Кушчі[2]
Знання мовтюркські мови[3], перська і чагатайська
Титулбей
Посадамонарх
Конфесіяіслам
РідТимуриди
БатькоШахрух Мірза
МатиGoharshadd
Брати, сестриІбрагім Султанd[4], Байсонкур, Muhammad Jukid, Суюрґатмиш ібн Шахрух і Суюрґатмиш ібн Шахрух
ДітиАбд аль-Латіф Мірза, Rabiya Sultan Begimd і Abd al-Aziz ibn Ulugh Begd

Улугбе́к Мухаммед Тарагай (Улуг Бег, 22 березня 1394 — 27 жовтня 1449) — узбецький астроном і математик, онук Тимура.

Життєпис

1409 року був проголошений володарем Самарканда, а з 1447 року, після смерті батька Шахруха, — главою династії Тимуридів.[5]

Улугбек створив у Самарканді медресе — вищу школу, запросив викладати у ній видатних учених, побудував астрономічну обсерваторію, що своїми розмірами і обладнанням перевершувала всі відомі обсерваторії Сходу.

У Самаркандській обсерваторії велась велика робота; тут складено т. зв. «Нові Гураганські таблиці», що містили виклад теоретичної астрономії і каталог 1018 зірок, визначених з великою для того часу точністю.

Улугбек розробив алгебраїчний метод, за яким створено майже точні тригонометричні таблиці.

Праці Улугбека стосуються також історії, поезії тощо.

Улугбека було по-зрадницькому вбито, а його обсерваторію зруйновано.

На честь науковця названо астероїд 2439 Улугбек[6].

Примітки

  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. https://iranicaonline.org/articles/ebrahim-soltan
  5. Samarkand: Ulugh Beg's Observatory. depts.washington.edu. Процитовано 28 липня 2022.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Посилання



Kembali kehalaman sebelumnya