Панорама Углича з ВолгиВид Углицької ГЕС з вулиці СпаськоїІконостас Спасо-Преображенського собору. XVII–XIX ст. Церква на Дивній Горі біля Углича. 1674–1694 рр.
На думку М. Фасмера, назва міста пов'язана з д.-рус.угълъ («кут, вугол»): Волга тут насправді робить закрут, «вугол»[2]. За іншими версіями, топонім походить від д.-рус.угъль («вугілля»), ніби внаслідок існування тут у давнину вуглярського промислу; чи від назви племені уличі (угличі), що жили по берегах Дунаю й Дністра[3].
Углич був столицею невеликого князівства з 1218 по 1328, коли місцеві князі продали свої права великому князю московському.
15 травня 1591 року у місті був убитий (або зарізався сам) молодший син Івана Грозного — Дмитро Углицький[4].
Економіка
Серед провідних промислових підприємств міста:
завод «Станкотех»
завод «Угличмаш»
експериментально-механічний завод (випускає обладнання для маслосироробних підприємств)
завод будівельного обладнання
сироробний завод (широко відомі «Углицькі» сири)
завод мінеральних вод
біофабрика
птахофабрика
лісокомбінат
льонозавод
меблева фабрика
завод з виробництва електричних кабелів і проводів, що належить французький компанії Nexans (відкрито в листопаді 2008 року)[5]
фабрика з виробництва дверей Берсон
У межах міста розташована Углицька ГЕС. Також в Угличі знаходиться Всеросійський НДІ маслосироробства.
Годинниковий завод «Чайка» з весни 2006 року призупинив масове виробництво годинників. В наш час[коли?] спеціалізується на виробництві золотих і срібних жіночих і чоловічих наручних годинників.
Пам'ятки архітектури
Углич є одним з міст Золотого кільця Росії, часто відвідується туристами (у місті нерідко зупиняються круїзні теплоходи, що прямують по Волзі). У місті збереглися численні зразки російської архітектури.
Історичним центром міста є кремль, що до XVI ст. слугував резиденцією удільних князів. На території кремля знаходяться:
Мурована кам'яниця 1492 р. — двоповерхова палата, дещо спотворена перебудовою XIX ст. Це єдиний залишок палацу місцевих удільних князів.
Спасо-Преображенський собор. 1700–1713 рр. На місці храму XV ст. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Фрески 1810–1811 рр. Іконостас з іконами XVII–XIX ст.
Церква Дмитра Царевича на Крові. 1692 р. Безстовпний п'ятибанний храм із трапезною та шатровою дзвіницею. Фрески та іконостас 1770-х рр. У церкві знаходиться дзвін кінця XVI ст. — т. зв. «ссыльный колокол».
Також на території міста збережені:
Олексіївський монастир. Закладений у 1371 р. До нашого часу дійшли тришатрова трапезна церква Успіння (1628–1630-і рр.) та п'ятибанна церква Усікновіння голови Івана Предтечі, 1681 р.
Воскресенський монастир. Відомий з XIII ст. Споруди монастиря об'єднані галереями у єдиний ансамбль, що будувався одночасно. Воскресенський собор, Смоленська трапезна церква та дзвіниця — все 1674–1677 рр.
Церква Різдва Іоанна Предтечі на Волзі. 1690 р. Безстовпний п'ятибанний храм із двома приділами, трапезною та шатровою дзвіницею.
Богоявленський монастир. Відомий з 1584 р. Споруди XVII–XIX ст.
Микольський собор. 1677 р. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із пізнішими прибудовами.
Введенська трапезна церква. 1689–1695 рр. Із шатровою дзвіницею.
За 12 км від міста, в селі Дивна Гора — мурована Троїцька церква колишнього Дивногорського монастиря, 1674–1694 рр. Великий безстовпний п'ятибанний храм із трапезною, ґанками та шатровою дзвіницею.
.png)
.png)
.JPG)
