PROFILBARU.COM

Тіссайдський металургійний завод, *також* Редкарський металургійний завод
англ. Teesside Steelworks, також Redcar Steelworks;
Тип	бізнес
Галузь	чорна металургія
Доля	працюючий
Штаб-квартира	Редкар, конурбація Тіссайд, ; Англія, ; Велика Британія
Продукція	чавун, сталь, прокат
Власник(и)	Sahaviriya Steel Industries, Таїланд
Співробітники	1800 чоловік (після 2012 року)
	Тіссайдський металургійний завод у Вікісховищі

54°35′32.71″ пн. ш. 1°8′6.73″ зх. д. / 54.5924194° пн. ш. 1.1352028° зх. д. / 54.5924194; -1.1352028

Тіссайдський металургійний завод, також Редкарський металургійний завод (англ. Teesside Steelworks, також Redcar Steelworks) — металургійний завод у місті Редкар в Англії у графстві Північний Йоркшир. Розташований на березі Північного моря.

Назва

У різних джерелах завод називаєтья Тіссайдським або Редкарським. Перша назва пов'язана з тим, що завод розташований у конурбації Тіссайд, названої так від назви річки Тіс. Друга назва пов'язана з містом Редкар, біля якого розташований завод.

Історія

Регіон, де розташований завод, має довгу промислову історію, що бере початок з 1839 року. У 19 столітті у різних місцях сучасної конурбації Тінсайд у пік розвитку місцевої металургії загальна кількість доменних печей доходила до 120. 1860 року в регіоні вироблено 500 тис. т чавуну, а 1873 року виробництво досягло 2 млн т.^[1]

Завод засновано 1917 року компанією Dorman Long. Під час націоналізації в середині 20 століття завод став частиною державної компанії British Steel. 1999 року, під час приватизації, він став частиною англо-данської компанії Corus Group. 2007 року завод придбала індійська компанія Tata Steel.

Навесні 2009 року компанія Corus оголосила про намір закрити завод. Доменна піч була видута 19 лютого 2010 року.^[1] Тоді з заводу було звілнено понад 1700 працівників.^[2] Довга історія виробництва сталі у регіоні могла завершитись.^[1] Працівниками заводу було розпочато кампанію під гаслом «Врятуйте нашу сталь». У лютому 2011 року доменну піч заводу було придбано таїландською компанією SSI, яка відновила роботу заводу.^[3] 15 квітня 2012 року, через 2 роки простою, було задуто доменну піч, а згодом введенно в дію сталеливарне і прокатне виробництва.^[4]^[5] 18 квітня 2012 року було прокатано перший сляб, а 15 травня 2012 року перше судно, навантажене слябами, виготовленими на заводі, вийшло з місцевого порту в Таїланд.^[1]

Опис заводу

Завод має 1 доменну піч об'ємом 3628 м³, ^{[джерело?]} що за цим параметром посідає друге місце поміж доменних печей Західної Європи.^[1]^[4] Система завантаження печі — конвеєрна. Продуктивність доменної печі — до 10000 т чавуну на добу.^[1] Кокс виготовляється на коксохімічному заводі, розташованому біля металургійного заводу.