Зінаї́да Миха́йлівна Століте́нко (у шлюбі Турчина́, 17 травня 1946, Київ) — українська гандболістка на позиції розігруючої, олімпійська чемпіонка монреальської і московської Олімпіад, бронзова призерка Олімпіади в Сеулі в складі збірної СРСР з гандболу, тренерка.
Закінчила Кам'янець-Подільський педагогічний інститут (1972).
У шлюбі з тренером Ігорем Турчиним народила у 1971 році доньку Наталію, в 1983 році — сина Михайла. Наталія Турчина — майстер спорту міжнародного класу, теж досягла значних успіхів у гандболі.
На олімпійському турнірі 1976 року провела п'ять матчів, закинула 22 м'ячі. На московській Олімпіаді закинула сім м'ячів у п'яти матчах. На Олімпіаді в Сеулі закинула один м'яч у п'яти іграх.
Крім олімпійських успіхів Турчина ставала чемпіонкою світу в 1982 і 1986 роках. Загалом за збірну СРСР з 1965 року по 1988 рік провела більше 500 матчів.
Зінаїда Турчина виступала за команду «Спартак» (Київ). 20 разів вигравала чемпіонат СРСР та 13 разів перемагала у Кубку Європейських чемпіонів.
2000 року за результатами опитування, проведеного Міжнародною федерацією гандболу Зінаїду Турчину визнано найкращою гандболісткою 20-го століття.
1990–1994 — граюча тренерка, 1994-1996 — головна тренерка команди «Спартак» та збірної України.
Турчина — президентка гандбольного клубу «Київ-Спартак» з 1993 року.
Бережна · Бобрусь · Чесайтіте · Глущенко · Карлова · Літошенко · Лобова · Макарець · Панчук · Шубіна · Шерстюк · Шабанова · Турчина · Захарова · Головний тренер: Турчин
Карлова · Макарець · Лутаєва · Нененієне · Бережна · Пальчикова · Бобрусь · Сафіна · Стречень · Савкіна · Шерстюк · Турчина · Зубарева · Лук'яненко · Головний тренер: Турчин
Анісімова · Базанова · Джанджгава · Гусєва · Горб · Карлова · Лапицька · Манькова · Митрюк · Морскова · Немашкало · Русначенко · Семенова · Товстоган · Турчина · Головний тренер: Турчин