Прапор
|
Герб
|
|
|
Координати 50°35′14″ пн. ш. 15°09′25″ сх. д. / 50.587341607858° пн. ш. 15.156899388718° сх. д. / 50.587341607858; 15.156899388718
Країна
|
Чехія Чехія |
---|
Адмінодиниця
|
Семіли Q12042027?[2] |
---|
Межує з
|
сусідні нас. пункти
Malá Skálad, Jenišoviced, Olešniced, Mírová pod Kozákovemd, Frýdštejnd, Přepeřed, Ohrazeniced, Modřišiced, Karloviced, Kacanovyd, Rakousyd
? |
| |
---|
Внутрішній поділ |
Bukovinad[3], Daliměřiced[3], Dolánky u Turnovad[3], Hrubý Rohozecd[3], Kadeřavecd[3], Kobylkad[3], Loužekd[3], Malý Rohozecd[3], Mašovd[3], Mokřinyd[3], Pelešanyd[3], Vazovecd[3], Turnovd |
---|
Голова
|
Tomáš Hocked |
---|
Дата заснування |
1272 |
---|
Перша згадка |
1272[4][5] |
---|
Площа |
22,711996 км²[6] |
---|
Висота центру
|
260 м |
---|
Водойма |
Йізера |
---|
Населення |
14 502 осіб (1 січня 2024)[7] |
---|
Міста-побратими |
Альвеста, Явор, Кестгей, Мурска-Собота |
---|
Часовий пояс |
UTC+1 |
---|
Поштовий індекс |
511 01[2] |
---|
Автомобільний код |
SM |
---|
GeoNames |
3063853 |
---|
OSM |
r439028 ·R |
---|
Код LAU (NUTS)
|
CZ577626 |
---|
Офіційний сайт |
turnov.cz |
|
|
Турнов (чеськ. Turnov, нім. Turnau) — місто в Чехії, розташоване на півночі країни на річці Їзера, яка поділяє населений пункт на дві частини; популярне місце туризму. засноване в 1272 році.
Населення — 14,5 тис. мешканців (2006).
У місті народився філософ-феноменолог Ян Паточка (1907–1977).
Візит української капели
У травні 1919-го в місті з концертом побувала Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця. Окрім того диригент в Турнові перебував на оздоровленні у місцевому готелі «Бенди». Кошиць згадує цей населений пункт як «малесеньке провінціяльне містечко». У той час хористи «цілими днями купалися» в місцевій річці й пили молоко з ферм. Репетиції капели проходили у турновському залі «Соколовня».
Кошиць описує: «Околиці його на диво прекрасні. Навкруги розкинулись романтичні гори з руїнами старих лицарських замків ХІІ-го, XIV-го століть. Розкішні поля й зелені ліси завше затягнуті синім серпанком. Повітря — як вино. Прямо на схід, з лівого боку, синіє «Ліса гора», коло неї простяглась зелена долина з прямими дорогами, обсадженими овочевими деревами. По ній розкинулись багаті економії й гарнесенькі, чистенькі домики; з правого боку на величезних стрімких скелях — руїни замку «Вальдштейн», які бачили ще Яна Жижку та тридцятилітні релігійні війни Європи. Тут цілком збереглась каплиця замку і скілька заль, які висять над страшним проваллям, а вікнами дивляться на десятки верств чудової околиці. В них до цього часу ще збереглись деякі речі для домашнього вжитку, що вражають своєю суворою простотою і дитячою наївністю».
Ще далі на схід, за спогадами Олександра Кошиця, ялинковими лісами вкриті скелі «Миша Дзюра», а за ними на високій горі руїни іншого замку — «Троски».
Примітки
Джерела
- Вебсторінка: [1]
- Кошиць, Олександр. З піснею через світ/О. Кошиць. — К.: КНИГА РОДУ, 2008. — 432с. (Мемуари). Сторінки 73-77.