Томас Бабінгтон Маколей

Томас Бабінгтон Маколей
англ. Thomas Babington Macaulay, 1. Baron Macaulay of Rothley
Народився25 жовтня 1800(1800-10-25)[1][2][…]
Rothley Courtd, Rothleyd, Чарнвудd, Лестершир[d], Лестершир, Англія, Королівство Велика Британія
Помер28 грудня 1859(1859-12-28)[1][2][…] (59 років)
Лондон, Сполучене Королівство[5] або Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[6]
ПохованняВестмінстерське абатство
Країна Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
Діяльністьісторик, політик, поет, поет-адвокат, письменник, аболіціоніст
Сфера роботиісторія
Alma materТриніті-коледж (Кембридж)
ЗакладПетербурзька академія наук
Мова творіванглійська
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Баварська академія наук, Нідерландська королівська академія наук і Туринська академія наук[6]
ПартіяВіги
Конфесіяангліканство
БатькоZachary Macaulayd[7][8]
МатиSelina Millsd[7][8]
Брати, сестриHannah More Macaulayd[8], Margaret Macaulayd[8], Charles Zachary Macaulayd[8] і Henry William Macaulayd[8]
Автограф
Нагороди

CMNS: Томас Бабінгтон Маколей у Вікісховищі

Томас Бабінгтон Маколей (1-й барон Маколей, англ. Thomas Babington Macaulay, 1st Baron Macaulay; 25 жовтня 1800(18001025), Ротлі, Лестершир, Англія,  — 28 грудня 1859, Лондон) — британський історик і політик. Він багато писав як есеїст на сучасні та історичні суспільно-політичні теми. Також відомий як рецензент багатьох творів сучасників.

Його «Історія Англії» була парадигматичним прикладом історіографії вігів, а його літературний стиль залишається об'єктом вихваляння з моменту його опублікування, в тому числі після широкого засудження його історичних чвар, що стало популярним у XX-у столітті.

Біографія

Він був сином Захарі Маколея, шотландського горця, який став колоніальним губернатором і аболіціоністом, та Селіни Міллз з Бристоля. Свою першу дитину вони назвали на честь його дядька Томаса Бабінгтона, лестерширського землевласника та політика, який одружився з сестрою Захарі Джен.

Він здобув освіту в приватній школі в Гартфордширі, а згодом і в Трініті коледжі в Кембриджі. Перебуваючи в Кембриджі, Маколей написав багато віршів і виграв кілька призів, зокрема «Золоту медаль канцлера» в червні 1821 року.

Будучи ще молодим хлопцем, він створив балади «Іврі» та «Армада», які згодом включив до складу «Витоків Давнього Риму» — серії дуже популярних віршів про героїчні епізоди римської історії, які він складав в Індії та продовжив у Римі. Остаточно опубліковані в 1842 році. Найвідоміший вірш з них, «Горацій», присвячений героїзму Публія Горація Коклеса.

У 1825 році Маколей опублікував видатний нарис про Джона Мілтона в «Единбурзькому огляді». Він вивчав право, і в 1826 році його покликали до адвокатури, але незабаром він зацікавився політичною кар'єрою.

Томас Бабінгтон Маколей. Портрет роботи Джона Патриджа

У 1827 році Маколей опублікував у «Единбурзькому огляді» есе про боротьбу з рабством.

Ніколи не був одружений і не мав дітей. Найсильніші емоційні зв'язки Маколея були до його наймолодших сестер: Маргарет, яка померла, коли він був в Індії, та Ханни. Він міцно прив'язався до дочки Ханни Маргарет, яку він назвав «Баба».

Маколей зберігав пристрасний інтерес до західної класичної літератури впродовж усього життя і пишався своїми знаннями давньогрецької літератури. Ймовірно, у нього була ейдетична пам'ять. Перебуваючи в Індії, він читав усі давньогрецькі та римські твори, які були йому доступні. У своїх листах він описував читання «Енеїди» під час відпустки в 1851 році, і враження красою поезії Вергілія. Він також викладав німецьку, голландську та іспанську мови, а також вільно володів французькою мовою.

Політична кар'єра

У 1830 році маркіз Лансдаун запросив Маколея стати членом парламенту в маленькому районі Кальна. Його перша промова була за скасування цивільної безправності євреїв у Великій Британії.

Маколей став відомим після серії виступів на користь парламентської реформи. Після прийняття Закону про великі реформи 1833 року він став депутатом від парламентського округа Лідса[9]. Внаслідок реформи представництво Кальна було зменшено з двох до одного депутата, а от Лідс ніколи раніше не був представлений, але після реформи мав вже двох депутатів.

Робота в Індії

Після прийняття закону про уряд Індії 1833 року він подав у відставку з посади депутата від Лідса і був призначений першим членом закону Ради генерал-губернатора. Він поїхав до Індії в 1834 р., І працював у Верховній раді Індії між 1834 і 1838 ррФінансовий крах його батька означав, що Маколей став єдиним засобом підтримки своєї родини і потребував більш оплачуваної посади, ніж він міг би обіймати як народний депутат. Після прийняття закону про уряд Індії 1833 року він подав у відставку з посади депутата від Лідса і був призначений першим членом Законодавчої ради при генерал-губернаторі Індії. Він поїхав до цієї країни в 1834 році і працював секретарем цієї ради між 1834 і 1838 роками. У своїй відомій роботі «Протокол про освіту в Індії» від лютого 1835 р. Маколей закликав лорда Вільяма Бентінка, тодішнього генерал-губернатора, реформувати середню освіту за утилітарними ознаками, щоб забезпечити «корисне навчання» — фраза, яка для Маколея була синонімом західної культури. В Індії не було традицій середньої освіти народними мовами. Установи, які тоді підтримувала Британська Ост-Індійська компанія, вели діла або санскритською, або перською мовами. Маколей стверджував, що санскрит та перська мова були не більш доступними, ніж англійська, для носіїв індійських народних мов, а існуючі санскритські та перські тексти мало корисні для «корисного навчання».

Останні його роки в Індії були присвячені створенню Кримінального кодексу як члена провідної комісії з питань права. Після індійського заколоту 1857 року було застосовано кримінально-правову пропозицію Маколея. Індійський кримінальний кодекс надихнув колег у більшості інших британських колоній, і багато із цих законів й досі діють у Пакистані, Сінгапурі, Бангладеш, Шрі-Ланка, Нігерії та Зімбабве, а також в самій Індії.

В індійській культурі термін «діти Маколея» іноді використовується для позначення людей, народжених від індійських предків, але які сприймають західну культуру як спосіб життя чи демонструють позиції, що зазнали впливу колонізаторів («маколеїзм») — вирази, що використовуються зневажливо, як приклади нелояльності для своєї країни та її спадщини. Було зауважено, що Маколей визнав, що «англійські колоністи в Індії поводилися як спартанці, що протистоять ілотам: ми є суверенною кастою, яка володіє абсолютною владою над своїми „кріпаками“.» Але це не викликало жодних сумнівів щодо права вільної Англії здійснювати диктатуру над варварами колоній.

Продовження кар'єри по поверненню до Великої Британії

Повернувшись до Великої Британії в 1838 році, він став депутатом від Единбурга в наступному році. У 1839 році — державним секретарем з військових питань при премьєр-міністрі лорді Мельбурні, трохи пізніше — членом Таємної ради. У 1841 році Маколей зайнявся питанням авторського права. Його позиція, з деякими змінами, стала основою авторського права в англомовному світі на багато десятиліть.

Маколей стверджував, що авторське право є монополією і як таке має загальний негативний вплив на суспільство.

Після відставки уряду лорда Мельбурна в 1841 році Маколей став приділяти більше часу літературній роботі. Впродовж 1840-х років Маколей взявся за свою найвідомішу роботу «Історія Англії від Якова Другого», опублікувавши перші два томи в 1848 році. Спочатку він планував звести свою історію до часів правління Георга III. Після публікації перших двох томів він вже сподівався завершити свою роботу смертю королеви Анни в 1714 році. Він повернувся на посаду Головного казначея в 1846 році в адміністрації лорда Джона Рассела.

На виборах 1847 року він втратив депутатство в Единбурзі. Пояснив це гнівом релігійних фанатиків через свою промову на користь збільшення щорічного державного гранту для коледжу Мейнут в Ірландії, який готував юнаків для католицького священства. Також пояснювали його втрату тим, що він нехтував місцевими проблемами.

У 1849 році його обрано ректором Університету Глазго, але на посаді без адміністративних обов'язків, яку студенти часто присуджували людям, що мали політичну чи літературну славу. У 1852 році виборці Единбурга запропонували переобрати його до парламенту. Він погодився, висунувши чітку умову, що не буде проводити агітацію і давати обіцянки на будь-яку політичну тему. Але зрештою нечасто брав участь у засіданнях через поганий стан здоров'я. Нездужання після перенесеного серцевого нападу змусила його відкласти на кілька місяців виголошення подяки перед виборцями в Единбурзі. Він подав у відставку в січні 1856 року.

Останні роки

У 1857 році став пером як барон Маколей з Ротлі в графстві Лестер, але зрідка відвідував Палату лордів. Був членом комітету, на який було покладено вирішення питання того, які історичні сюжети слід намалювати у новому Вестмінстерському палаці. Необхідність збору справжніх портретів видатних діячів історії для цього проекту призвела до заснування Національної портретної галереї, яка була офіційно створена 2 грудня 1856 року. Маколей був одним із її піклувальників-засновників, а його діяльність відзначена тим, що один з лише трьох бюстів над головним входом був його.

Похорон Томаса Маколея. Картина Джорджа Шарфа

Надалі погане здоров'я все більше ускладнювало йому роботу і життя. Він помер від повторного серцевого нападу 28 грудня 1859 року у віці 59 років, залишивши незавершеною свою основну роботу «Історія Англії». 9 січня 1860 року його поховали у Вестмінстерському абатстві, у «Куточку Поетів». Оскільки у нього не було дітей, його титул був скасований по його смерті.

Племінник Маколея, сер Джордж Отто Тревельян, написав книгу «Життя та листи сера Маколея» про свого знаменитого дядька, яка й досі є найкращою повною біографією Маколея. Його праплемінником є кембриджський історик Джордж Маколей Тревельян.

Дискусії стосовно праць Маколея

Третій і четвертий томи «Історію Англії від Якова Другого» опубліковані в 1855 році. Після смерті Маколея в 1859 видання було підготовлено до друку його сестрою, леді Тревельян.

Політичні праці Маколея славилися своєю чіткою прозою та впевненим, іноді догматичним акцентом на прогресивній моделі британської історії, згідно з якою країна відкидала забобони, самодержавство і сум'яття, щоб створити збалансовану конституцію та перспективну культуру в поєднанні зі свободою переконань і вираження поглядів. Ця модель людського прогресу отримала назву вігівської інтерпретації історії. Ця філософія найяскравіше з'явилися в нарисах, які Маколей написав для «Единбурзького огляду» та інших публікацій, які були зібрані у вигляді книг і стали бестселерами XIX століття. Пізніше історики критикували підхід Маколея за його однобічність і самовдоволення. Його схильність сприймати історію як драму змусила поводитися з діячами, погляди яких він критикував, як з лиходіями, тоді як тих, кого він схвалював, представляти героями. Маколей доклав значних зусиль, зокрема, щоб звільнити свого головного героя короля Вільгельма III від будь-якої відповідальності за різанину в Гленко[en]. Вінстон Черчилль записав чотиритомну біографію герцога Мальборо, щоб спростувати погляд Маколея на свого предка, висловивши надію «закріпити ярлик „Брехун“ на його мантовому пальто»[10]. У 1880 році ліберальний англійський історик Джон Дальберг-Актон визнав Маколея разом з Едмундом Берком і Вільямом Гладстоном) як одного з «трьох найбільших лібералів»[11]. У 1888 році він писав, що Маколей «зробив більше, ніж будь-який письменник у світовій літературі, для пропаганди ліберальної віри, і він був не тільки найбільшим, але й найрепрезентативнішим тоді жившим англійцем»[12]

Вільям Швенк Гілберт відзначив дотепність Маколея, зокрема, при описі королеви Анни. Багато істориків того часу нападали на його «Історію вігів».

Джордж Річард Поттер, професор і завідувач кафедри історії Університету Шеффілда з 1931 по 1965 рік, записав:

Попри всі свої лінгвістичні здібності, він, здається, ніколи не намагався вступити в привабливий ментальний контакт з класичним світом або Європою свого часу. Це була неприступна острівність... Однак, якщо його світогляд був острівним, він, мабуть, був британським, а не англійським.[13]

Пірс Брендон[en] написав, що Маколей — «єдиний британський суперник Гіббону»[14].

Британський історик Вільям Спек (W. A. Speck[en]) написав у 1980 році, що «Історія Англії Маколея все ще викликає повагу в тому, що вона базується на величезному обсязі досліджень»[15].

У 2008 році автор і блогер Волтер Олсон[en] охарактеризував Маколея як «британського класичного ліберала»[16].

Визнання

Був членом Лондонського королівського товариства (англ. RS), Королівського товариства Единбурга (англ. FRSE), багатьох іноземних академій.

Твори

  • Lays of Ancient Rome[en]
  • The History of England from the Accession of James II[en] . Philadelphia: Porter & Coates. 1848 у 5-ти томах
  • Critical and Historical Essays у 2-х томах.
  • «Social and Industrial Capacities of the Negroes». Critical Historical and Miscellaneous Essays with a Memoir and Index.
  • William Pitt, Earl of Chatham: Second Essay (Maynard, Merrill, & Company, 1892, 110 сторінок).
  • The Miscellaneous Writings and Speeches of Lord Macaulay, 4 vols.
  • The Letters of Thomas Babington Macaulay, 6 vols, edited by Thomas Pinney.
  • The Journals of Thomas Babington Macaulay, 5 vols, edited by William Thomas.

Примітки

  1. а б M. P. Macaulay, Thomas Babington Macaulay, Baron // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 17. — P. 192–195.
  2. а б Stephen L. Macaulay, Thomas Babington // Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. LeeLondon: Smith, Elder & Co., 1885.
  3. Knowles M. D. Encyclopædia Britannica
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Маколей Томас Бабингтон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. а б www.accademiadellescienze.it
  7. а б Lundy D. R. The Peerage
  8. а б в г д е Kindred Britain
  9. Leeds (UK Parliament constituency)[en]
  10. Churchill, Winston (1947). Marlborough: His Life and Times. Volume 1. London: Geo. Harrap & Co. p. 132. (англ.)
  11. Paul, Herbert, ed. (1904). Letters of Lord Acton to Mary Gladstone. London: George Allen. (англ.)
  12. Lord Acton (1919). Figgis, John Neville; Laurence, Reginald Vere (eds.). Historical Essays and Studies. London: Macmillan (англ.)
  13. Potter, G. R. (1959). Macaulay. London: Longmans, Green & Co. (англ.)
  14. Brendon, Piers (2010). The Decline And Fall Of The British Empire. Random House. ISBN 978-1-4090-7796-1. (англ.)
  15. Speck, W. A. (1980). «Thomas Babington Macaulay». In Cannon, John (ed.). The Historian at Work. London: George Allen & Unwin.(англ.)
  16. Olson, Walter (2008). «Macaulay, Thomas Babington (1800—1859)». In Hamowy, Ronald (ed.). The Encyclopedia of Libertarianism. Thousand Oaks, CA: SAGE; Cato Institute. doi:10.4135/9781412965811.n185. ISBN 978-1-4129-6580-4. LCCN 2008009151. OCLC 750831024.

Джерела

  • Kampfner, John (22 July 2013). «Macaulay by Zareer Masani — review». the Guardian [1] (англ.)
  • Sullivan, Robert E (2009). Macaulay. Cambridge: Harvard University Press. 432 p. ISBN 9780674054691. (англ.)

Посилання

Read other articles:

1980 single by Robert PalmerLooking for CluesSingle by Robert Palmerfrom the album Clues B-sideWhat Do You CareGood Care of YouWoke Up LaughingReleased31 October 1980 (UK)[1]November 1980[2]Genre New wave[3] pop[4] Length4:15 (single version)4:51 (album version)LabelIslandSongwriter(s)Robert PalmerProducer(s)Robert PalmerRobert Palmer singles chronology Johnny and Mary (1980) Looking for Clues (1980) Some Guys Have All the Luck (1982) Looking for Clues is a son...

 

NixonPoster rilis layar lebarSutradara Oliver Stone Produser Clayton Townsend Oliver Stone Andrew G. Vajna Ditulis oleh Stephen J. Rivele Christopher Wilkinson Oliver Stone Pemeran Anthony Hopkins Joan Allen Powers Boothe Ed Harris Bob Hoskins E. G. Marshall David Paymer David Hyde Pierce Paul Sorvino Mary Steenburgen J. T. Walsh James Woods Penata musikJohn WilliamsSinematograferRobert RichardsonPenyuntingHank CorwinBrian BerdanPerusahaanproduksiHollywood PicturesIllusion Entertainment...

 

WikiWoordenboek Trauma kan verwijzen naar: Algemeen Psychotrauma, psychisch letsel Transgenerationeel trauma, voorbeeld hiervan Verwonding van één of meer weefsels Cinema & tv Trauma (1962), Amerikaanse horrorfilm uit 1962 Trauma (1993), Italiaans-Amerikaanse film uit 1993 Trauma 24/7, Nederlandse ziekenhuisserie uit 2002 Trauma (2004), Britse film uit 2004 Muziek Beautiful Trauma (single), Amerikaanse compositie van Pink in 2017 Trauma (band), de band van voormalige Metallica-bassist C...

Jafafe Administração: Infraestruturas de Portugal (norte)[1] Linha(s): Ramal de Aveiro Altitude: 20 m (a.n.m) Coordenadas: 40°40′1.63″N × 8°27′39.35″W (=+40.66712;−8.46093) Localização na rede (mais mapas: 40° 40′ 01,63″ N, 8° 27′ 39,35″ O; IGeoE) Concelho:  Águeda Inauguração: [quando?] Encerramento: sim[quando?] A Paragem de Jafafe foi uma gare ferroviária do Ramal de Aveiro, que servia as aldeias de Jafafe de Cima e Jafafe...

 

Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. Будь ласка, допоможіть, додавши посилання на додаткові джерела. (липень 2022) Портрет Григорія Сковороди у молодості Творец�...

 

Campeonato Europeo de Boxeo AficionadoPula 2004 BoxeoDatos generalesSede PulaCroacia CroaciaFecha 19 – 29 de febrero de 2004Edición XXXVParticipantes 292 Cronología Perm 2002 Pula 2004 Plovdiv 2006 [editar datos en Wikidata] El XXXV Campeonato Europeo de Boxeo Aficionado se celebró en Pula (Croacia) entre el 19 y el 29 de febrero de 2004 bajo la organización de la Confederación Europea de Boxeo (EUBC) y la Federación Croata de Boxeo Aficionado. Control de autoridades Pr...

Aboriginal painting in Grampians National Park in Victoria, Australia Aboriginal mural at the Aborigines Advancement League in Thornbury A Registered Aboriginal Party (RAP) is a recognised representative body of an Aboriginal Australian people per the Aboriginal Heritage Act 2006 (Vic.), whose function is to protect and manage the Aboriginal cultural heritage in the state of Victoria in Australia. Function Registered Aboriginal Parties act as the primary guardians, keepers and knowledge holde...

 

一般道道 北海道道310号花咲港線 路線延長 5.3 km 制定年 1957年(昭和32年) 起点 北海道根室市花咲港 終点 北海道根室市幸町1丁目 接続する主な道路(記法) 国道44号北海道道35号根室半島線 ■テンプレート(■ノート ■使い方) ■PJ道路 北海道道310号花咲港線(ほっかいどうどう310ごう はなさきこうせん)は、北海道根室市内を結ぶ一般道道である。 概要 路線データ ...

 

10nen ZakuraSampul edisi regulerSingel oleh AKB48dari album KamikyokutachiSisi-BSakurairo no Sora no Shita deDirilis4 Maret 2009 (2009-03-04) (Jepang)FormatCD SingelGenreJ-popDurasi19:11LabelYou! Be Cool/King RecordsPenciptaYasushi Akimoto, Yoshimasa InoueProduserYasushi AkimotoVideo musik10nen Zakura di YouTube 10nen Zakura (10年桜code: ja is deprecated , Jūnen Zakura) adalah singel ke-11 dari grup idola Jepang AKB48 yang dirilis pada 4 Maret 2009.[1] Singel ini berhasil samp...

Rettungskapsel eines B-58-Bombers Eine Rettungskapsel, manchmal auch Fluchtkapsel, ist ein Rettungsmittel und kann Teil der Notfallausrüstung eines Fahrzeugs oder eines Habitats sein. Sie schließt ihre Insassen während einer Evakuierung ein und schützt sie vor den Umgebungsbedingungen. Dies kann eine grundsätzlich lebensfeindliche Umgebung wie Unterwasser oder im Weltraum sein. Sie kann aber auch durch Begleiterscheinungen der Ereignisse entstanden sein, die eine Evakuierung notwendig ma...

 

American political party This article is about the political party in the United States. For political parties with the same name in other countries, see Transhumanist politics. This article relies excessively on references to primary sources. Please improve this article by adding secondary or tertiary sources. Find sources: Transhumanist Party – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2020) (Learn how and when to remove this template message...

 

SMA Negeri 1 Tangerang SelatanInformasiDidirikan4 Januari 1977JenisNegeriAkreditasiAKepala SekolahLina Nurlina, S.Pd., M.PdJurusan atau peminatanIPA dan IPSRentang kelasX IPA, X IPS, XI IPA, XI IPS, XII IPA, XII IPSKurikulumKurikulum 2013StatusSekolah Standar NasionalAlamatLokasiJl. Pendidikan No. 49, Ciputat, Tangerang Selatan, Banten, IndonesiaTel./Faks.(021) 7401602Situs websman1tangsel.sch.idMotoMotoWe Are Still Number One SMA Negeri 1 Tangerang Selatan, merupakan salah satu Sek...

The prompt book, also called transcript, the bible or sometimes simply the book, is the copy of a production script that contains the information necessary to create a theatrical production from the ground up. It is a compilation of all blocking, business, light, speech and sound cues, lists of properties, drawings of the set, contact information for the cast and crew, and any other relevant information that might be necessary to help the production run smoothly.[citation needed] In m...

 

Bulgarian paleontologist Stoycho Vassilev BreskovskiСтойчо Василев БресковскиDr. Breskovski with students during a fossilling day in 1981. He never considered himself a rock star or a hunter.Born(1934-12-25)25 December 1934Granit, Stara Zagora Province, BulgariaDied15 January 2004(2004-01-15) (aged 69)Sofia, Republic of BulgariaResting placeCentral Sofia Cemetery42°43.074′N 23°19.904′E / 42.717900°N 23.331733°E / 42.717900; 23.331733...

 

Мечеть Хамза в Аль Вакра . Катар — країна з мусульманським населенням, державною релігією якої є іслам. Спонсорованим державою брендом сунітського ісламу є салафітська версія ісламу, що разом із Саудівською Аравією робить Катар однією з двох салафітських держав у мус...

French cyclist Marcel DucheminPodium Berlin 1970Personal informationBorn (1944-10-20) 20 October 1944 (age 79)[1]Montigné-le-Brillant, FranceTeam informationCurrent teamRetiredDisciplineRoadRoleRiderMajor wins3 stages of the Peace Race Tour de l'Avenir (1970) 3 wins of Tour de Bretagne Cycliste Marcel Duchemin (born 20 October 1944) is a former French cyclist. He participated in the 1972 Summer Olympics in Munich and finished 42nd in the road race.[2] His sporting c...

 

Australian conservative cable and satellite news channel Television channel Sky News AustraliaLogo used since 2019CountryAustraliaBroadcast areaOceaniaProgrammingLanguage(s)EnglishPicture format1080i HDTV(downscaled to 16:9 576i for the SDTV feed)OwnershipOwnerAustralian News Channel(News Corp Australia)Sister channelsSky News Weather ChannelSky News ExtraSky News RegionalHistoryLaunched19 February 1996; 27 years ago (1996-02-19)[1]LinksWebsiteskynews.com.auAvailabil...

 

Artikel ini sudah memiliki daftar referensi, bacaan terkait, atau pranala luar, tetapi sumbernya belum jelas karena belum menyertakan kutipan pada kalimat. Mohon tingkatkan kualitas artikel ini dengan memasukkan rujukan yang lebih mendetail bila perlu. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Bahasa Hokkien 闽南语/閩南語; Dituturkan diRepublik Rakyat Tiongkok, Republik Tiongkok, Singapura, Indonesia, Malaysia dan daerah lain di mana komunitas Hokkien mene...

2011 video game 2011 video gameJust Dance WiiCover artDeveloper(s)Ubisoft ParisPublisher(s)NintendoProducer(s)UbisoftSeriesJust DancePlatform(s)WiiReleaseJP: October 13, 2011Genre(s)Music, rhythmMode(s)Single-player, multiplayerJust Dance Wii[a] is a 2011 dance rhythm game developed by Ubisoft Paris and published by Nintendo. It was released for the Wii system on 13 October 2011 in Japan as the first Japanese installment in the Just Dance series published by Ubisoft.[1] Gamepl...

 

Eliezer KaplanLahir27 Januari 1891Tempat lahirMinsk, Kekaisaran RusiaTahun aliyah1920Meninggal dunia13 Juli 1952(1952-07-13) (umur 61)Tempat meninggalTel Aviv, IsraelKnesset1, 2Faksi yang diwakili di Knesset1949–1952MapaiJabatan menteri1948–1952Menteri Keuangan1949–1950Menteri Perdagangan & Industri1952Wakil Perdana Menteri Eliezer Kaplan (Ibrani: אליעזר קפלן; bahasa Belarus: Эліэзер Каплан; 27 Januari 1891 – 13 Juli 1952) adalah s...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!