Тест-матч — особливий статус, що надається важливим матчам у деяких командних видах спорту, популярних у Британії та її колишніх колоніях: регбі, крикеті.
Поняття тест-матчу зародилося в кінці 19 ст., коли збірні команди Британії здійснювали турне заморськими територіями Британської імперії. Такі турне в Австралію, Південну Африку тощо, зазвичай вимагали тривалої мандрівки. Візитери проводили цілу низку ігор з місцевими командами різного рівня, а в кінці турне організовувалися матчі між найсильнішою збірною командою колонії та найсильнішим складом візитерів. Такі матчі дістали назву тестових або тест-матчів.
Згодом аналогічні турне метрополією стали здійснювати команди колоній, завершуючи їх серіями з кількох тест-матчів. Потім колонії здобули незалежність, і стали посилати в турне і виставляти на тест-матчі свої національні збірні. Британію представляли збірні Англії, Шотландії, Ірландії, Уельсу.
У 20 ст. географія країн, що грали тест-матчі з британськими командами, розширилася. Наприклад, у регбі тест-матчі проводили: ПАР, Нова Зеландія, Австралія, Франція, Аргентина, Італія.
У крикеті після здобуття незалежності державами Південної Азії, тест матчі стали грати Індія, Пакистан, Шрі Ланка, Бангладеш.
Тест-матчі проводять не тільки національні збірні, але й, як це склалося історично, збірні команди інтернаціонального складу, наприклад, Британські леви та Барбаріанс у регбі.
Не будь-який матч між збірними командами має право називатися тест-матчем. Право проводити тест-матчі країні надають відповідні міжнародні органи, що опікуються певним видом спорту. Надання цього права проводиться після тривалих дискусій і свідчить про достатньо високий рівень розвитку відповідного виду спорту в країні. При складанні статистики, проте, тест-матчами вважаються також усі матчі, зіграні у фінальних стадіях чемпіонатів світу та в рамках великих міжнародних турнірів.
