Тертер-оба

Герб Болгарії в часи Тертеровців

Терте́р-оба́, Дурут (Terter-oba; «Терте́рський рід, плем'я, юрта») — у ХІ — XIV ст. половецький рід і плем'я тюркського походження. Керував союзом половецьких орд в українських степах ХІ—ХІІІ ст. Був найвпливовішим до появи роду Кай-оба.

Назва походить від кавказької річки Тертер, притоки Кури, куди Тертер-оба переселилися після 1118 року для служби в Грузії^[1].

Інші назви — плем'я дуру́т або ду́рт^[2]. В руських літописах згадуються як Тертро́вичі^[3] або Тертьробичи^[4].

Кочував у районі Криму, Дону та Північного Кавказу^[5]. Вперше з'явився біля кордонів Русі в середині ХІ ст., очолювався ханом Блушем.

У 1-й половині ХІІІ ст. вів боротьбу з монголами; разом із руськими союзниками розбитий на Калці (1223).

Під тиском монголів полишив Причорномор'я, мігрувавши до Угорщини (1238). Внаслідок вбивства угорцями голови роду — хана Котяна, частина членів роду виїхала до Болгарії (1241)^[6], де дала початок царській болгарській династії Тертерів (Тертеровці; 1280—1323)^[7].

Представники

• Болуш
• Искал
• Ітлар
• Тугоркан^[8]
• Сутой
• Котян
• Сомогур
• Манґуш
• Сейхан
• Тегак

Генеалогія

• Сутой (?— після 1185), половецький хан
  • Котян (? — бл.1240), половецький хан (бл. 1192—1223).
    • Марія (?—?) ∞ Мстислав, галицький князь.

• — хани

Примітки

1. Пріцак, 1973, С. 113.
2. Арсланова А.А. Древнетюркский мир: история и традиции. Москва: Институт истории АН РТ, 2002. С. 60
3. Исхаков Д.М. Проблемы становления и трансформации татарской нации. Казань: Мастер Лайн, 1997
4. Уразманова Р.К, Чешко С. В. Татары. Москва: Наука, 2001. С. 62
5. Пріцак, 1973, С. 114.
6. Павлов, Пламен (2005). "Авантюристът-скит" Алдимир и Теодор Светослав. Бунтари и авантюристи в средновековна България (Bulgarian) . Варна: LiterNet.
7. Vásáry, István. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365 (PDF). Cambridge University Press. ISBN 0-521-83756-1.
8. Пріцак, 1973, С. 114-115.

Бібліографія

Статті

• Головко, О.Б. Половецький хан Котян Сутоєвич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини XIII ст. // XI сходознавчі читання А. Кримського. Київ: Інститут сходознавства, 2007. С. 80-83.
• Пилипчук, Я.В. Хан Котян и его род [1] // Ұлы Даланың тарихы: түріктер мен моңғолдар. Астана, 2014. C. 62-66.
• Пріцак, О. Половці // Український історик. 1973, № 1—2, С. 112—118.
• Balogh L. Mikor költözött Kötöny kun fejedelem Magyarországra? // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominalae. Acta Historica. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely. 2001. T. 113. Old. 53-61.
• Polgár Sz. Kötöny, kun fejedelem // Tanulmányok a középkori magyar történelemről. Medievisztikai PhD-konferencia előadásai. Az. I. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely, 1999. Old. 91-102.

Довідники

• Плахонін А. Г. Котян, Котян Сутойович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 242. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Котян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 745. — 1000 екз.
• Квітницький М. В. Половці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 350. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тертер-оба