Тайцзу

太 祖

Тайцзу́ (кит. трад.: 太祖; піньїнь: Tàizǔ, «великий патріарх») — храмове ім'я та титул імператорів Китаю, а також великих ханів степових держав у китайській історіографії. Надавався, зазвичай, засновникам династій.

Китай

• Тайцзу — перший правитель держави У (902–905).
• Тайцзу — перший правитель держави Уюе (907–932).
• Тайцзу — перший правитель держави Мінь (909–925).
• Тай-цзу — перший імператор династії Ляо (916–926).
• Тайцзу — перший імператор династії Пізня Чжоу (951–954).
• Тайцзу — перший імператор династії Сун (960–976).
• Тайцзу — перший імператор династії Цзінь (1115–1123).
• Тайцзу — перший імператор династії Мін (1368–1398).
• Тайцзу — перший імператор династії Цін (1616–1626).

Монголія

• Тайцзу — перший великий хан Монгольської імперії, пращур засновників династії Юань (1206–1227).