Садиба Корнійчука, або будинок Ватутіна, або, помилково, дача Хрущова — міський маєток, розташований на вулиці Січових Стрільців, 46 (Київ). Будинок стоїть на місці зруйнованої комуністами Вознесенської церкви.
Будівля і брама поставлені на облік пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення (охоронні номери 601-Кв, 602-Кв).
Цвинтар функціонував до кінця 1920-х років. У 1930-х роках храм зруйнували комуністи. Частину поховань перепоховали на Лук'янівському цвинтарі, а решту знищили. Зокрема не перенесли прах української письменниці Грицько Григоренко (Олександри Судовщикової-Косач, невістки Лесі Українки).
До 1970-х років проіснувала сторожка. Від колишньої церковної садиби вціліла лише цегляна брама.
Будівництво і використання будівлі
Після Німецько-радянської війни на місці храму за проєктом архітектора Анатолія Добровольського звели невеликий двоповерховий будинок. На будівництво залучили двадцять угорських військовополонених: мулярів, теслів, штукатурів, слюсарів, кухаря[1]. Вони замурували у стіну «лист у майбутнє», який виявили 1999 року під час ремонтних робіт:
«Пам'ять: Київ, 1948, 10 лютого. Цей будинок будували 20 людей угорських військовополонених, це їхня чесна робота. Хто знайде цю записку — читаючи, згадай роботу рук угорського чоловіка»[2].
Будівництво велося за наказом Микити Хрущова, тому місцеві деякий час помилково називали цей маєток «дачею Хрущова». Будинок призначався для вдови генерала Миколи Ватутіна, яка, проте, відмовилася там жити та переїхала до Москви[3][4].
Будівля двоповерхова, цегляна із черепичною покрівлею. Усередині будівлі є дерев'яні сходи. Кімнати невеликі[3].
Фасад вирішений у стилі української народної архітектури. У центрі фасаду виступає напівкруглий об'єм із верандою на другому поверсі. Карниз спирається на дерев'яні різьблені крокви.
Фасад обличкований керамічною плиткою та оздоблений різьбленими дерев'яними колонами веранди, ліпними розетами та іншим декором у міжвіконних простінках[3].
Брама цвинтаря
Цегляну браму цвинтаря збудували на зламі ХІХ — XX століть. Стоїть на високому цоколі. Має вигляд трипрогонної арки. Центральний проїзд завершений трилопатевим фронтоном із круглим отвором. Фронтони бічних хвірток — напівкруглі. Брама оздоблена ажурними металевими ґратами[3].