Східносибі́рська тайга́ — великий біогеографічний екорегіонтайги на сході Росії, знаходиться у сточищі двох найбільших сибірських річок — Єнісею та Лени. Східна частина регіону займає сточище Лени аж до Верхоянського хребта, із заходу екорегіон обмежений річкою Єнісей. Цей найбільший у світі простір, зайнятий пралісом, простягається на 20 градусів зі сходу на захід, від 52 ° N до Полярного кола, максимальна довжина з півночі на південь — 1600 км[1]. Всесвітній фонд дикої природи включає його до списку двохсот найважливіших для збереження екосистем — Global 200[2]. Тут зустрічається більшість біологічних видів, характерних для Сибіру. Переважають модринові ліси. Характеризується низькою поширеністю боліт[1].
Клімат
Клімат екорегіону різко континентальний, майже весь рік погоду визначають антициклони. Дуже великий сезонний перепад температур — від спеки +40°C влітку до -62°C взимку. Середньорічна температура нижче 0°C. Сумарна річна кількість опадів у середньому від 200 мм на сході до 400—600 мм на заході. Сніговий покрив помірний або тонкий[1].
↑ абвАрхівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 5 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Л. И. Малышев, Г. А. Пешкова. Флора Центральной Сибири. — Новосибирск : Наука, 1979.
↑Водопьянова Н. С. Зональность флоры Среднесибирского плоскогорья. — Новосибирск : Наука, 1984.