PROFILBARU.COM

	Софія Альбертина Шведська
Народження:	8 жовтня 1753; The Royal Court Parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Смерть:	17 березня 1829 (75 років); The Royal Court Parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Поховання:	Ріддаргольменська церква
Країна:	Швеція
Релігія:	лютеранство
Рід:	Duke of Holstein-Gottorpd
Батько:	Адольф Фредерік
Мати:	Луїза Ульріка Прусська
	Медіафайли у Вікісховищі

Софія Марія Ловиза Фредріка Альбертина Шведська (швед. Sofia Albertina av Sverige; 8 жовтня 1753(17531008), Стокгольм — 17 березня 1829, Стокгольм) — шведська принцеса Гольштейн-Готторпська^[ru], остання настоятелька Кведлінбурзького абатства. Офіційно носила титул Королівської принцеси.

Життєпис

Народилася 8 жовтня 1753 року в сім'ї шведського короля Адольфа Фредеріка і його дружини Луїзи Ульріки Прусської. По матері була онукою короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма I з династії Гогенцоллернів. Племінниця Фрідріха Великого.

Її брат, шведський король Густав III безуспішно намагався одружити її з герцогом Вілемом Ольденбурзьким або королем Речі Посполитої Станіславом Августом Понятовським.

Софія Альбертина була дуже прив'язана до матері, особливо в той час, коли королева-вдова була віддалена від шведського двору її власним сином, королем Густавом III після того як вона публічно звинуватила його дружину в перелюбстві. Софія Альбертина жила при дворі Луїзи Ульріки Прусської і перебувала під її суворим контролем аж до смерті матері в 1782 році.

У 14-річному віці, завдяки королю Пруссії Фрідріху Великому стала коад'ютором монастиря в Кведлінбурзі. У жовтні 1787 року, після смерті своєї тітки Амалії Прусської^[ru] вона стала аббатисою Кведлінбурзького абатства.

Більшу частину часу з 1790 року, обіймаючи посаду настоятельки, вона проводила в Швеції. У 1803 році монастир був секуляризований і відійшов на користь Прусського королівства (доходи і права, однак, були збережені за абатством).

Софія Альбертина була його останньою абатисою .

У вересні 1803 року Софія Альбертина повернулася до Швеції. Користувалася повагою у нової шведської королівської династії Бернадоттів як до останньої представниці з Дому Ваза при шведському дворі, була дуже близька до нової королівської сім'ї.

Софія Альбертина ніколи не була заміжня. Останні роки життя вона провела в самоті в побудованому для неї палаці, де вона жила з 1794 року. За її заповітом палац дістався кронпринцу (в той час принцу Оскару, майбутньому королю Оскару I).

Померла в Стокгольмі 17 березня 1829 року і була похована в церкві Ріддаргольмена, усипальниці шведських монархів.

Була членом Академії Святого Луки. У 1788 році її ім'ям було названо головну церкву м. Ландскруни — Церкву Софії Альбертини.

Приватне життя

Спочатку планувався шлюб Софії Альбертини. У 1772 році в її брата, короля Густава III, який жив у бездітному і непорушному шлюбі, виникла ідея дозволити молодшим побратимам забезпечити спадкоємця престолу, і Софія Альбертина та її брат принц Чарльз розглядалися щодо цього. ^[5] Серед подружніх партнерів для Софії Альбертини розглядався її двоюрідний брат принц Петер Гольштейн-Готторпський, принц-єпископ Любекський, але ці плани було скасовано у 1780 році.^[6] Також пропонувався шлюб з королем Станіславом-Августом Понятовським, незважаючи на релігійні розбіжності, проте були заперечення з боку сестер короля Людвіки Марії Понятовської^[en] та Ізабелли Понятовської, і нічого з цього не вийшло.^[7] Софію Альбертину іноді називали принцесою з крижаним серцем. Однак у Стокгольмі було загальновідомо, що вона не уникає любовних утіх. Ходили відомі та наполегливі чутки, що Софія Альбертина народила дитину десь у 1785/86 роках.^[8] Про дитину колись говорили, що це син на ім'я Петер Ніклас, або дочка, яку вона назвала Софією на честь себе.^[8] Місцем для народження вважалась Allmänna barnbördshuset^[sv], державна лікарня, де жінкам дозволялося народжувати з обличчям, покритим маскою, щоб зберегти анонімність.

Доньку нібито виховували прийомні батьки, і було домовлено, що вона, як виросте, буде одружена з заможним купцем. Ця чутка непідтверджена, і правда щодо цього невідома. Батьком часто вважали графа Фредріка Вільгельма фон Гессенштейна^[sv], сина короля Фрідріха I та його коханки Хедвіг Таубе^[en]. Ще одним претендентом на батьківство був Густав Бадін, її африканський дворецький, але згадок про те, що дитина була змішаної раси, немає.

Фредрік Вільгельм фон Гессенштейн часто згадується як коханий Софії Альбертини^[9] і, як кажуть, вона хотіла одружитися з ним, але Густав III відмовився дозволити йому, оскільки мати Гессенштейна була королівською господинею. Близька подруга Софії Альбертини, Керолайн Руденшьольд в листі від 1792 року згадує два любовні інтереси Софії Альбертини. Руденшьольд зазначила, що її турбує впевненість, з якою принцеса сказала, що «зробить усе, що в її силах, щоб подолати цю нещасну пристрасть» та «використає свої почуття, щоб перемогти її»^[6] і вона додає: "Я розумію, що ця твоя схильність набагато нещасніша, ніж остання". ^[6] Ходять чутки, що її дочка - Улла Мьоллерсвард^[en].^[10]

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Sophia Albertina — 1917.
d:Track:Q379406 d:Track:Q1724971
↑ ^а ^б ^в Hovförsamlingens kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, SE/SSA/0007/F I/1 (1766-1853), bildid: C0054458_00197
d:Track:Q64166606 d:Track:Q10478639
↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326
↑ Olsson M. Riddarholmskyrkan - inventories and graves — 1937. — С. 420.
d:Track:Q61765464 d:Track:Q61723518 d:Track:Q6027483
↑ Olof Jägerskiöld: Lovisa Ulrika (1945)
↑ ^а ^б ^в Alma Söderhjelm (1945). Gustav III:s syskon (The siblings of Gustav III) Stockholm: Albert Bonniers Förlag. p. 180-181. 23033 (Swedish)
↑ Biogram został opublikowany w 1936 r. w II tomie Polskiego Słownika Biograficznego.
↑ ^а ^б Lisbet Scheutz (2001 (2003) new edition). Berömda och glömda stockholmskvinnor: sju stadsvandringar: 155 kvinnoporträtt (Famous and forgotten women of Stockholm: Seven tours of the city: 155 women portraits) Stockholm: MBM. ISBN 91-973725-3-6 Libris 8392583
↑ Alma Söderhjelm (1945). Gustav III:s syskon (The siblings of Gustav III) Stockholm: Albert Bonniers Förlag. 23033 (Swedish)
↑ Möllersvärd (Möllerswärd), släkt, urn:sbl:8681, Svenskt biografiskt lexikon (art av H G-m), hämtad 2016-11-05.