|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Скрипниченко .
Скрипниченко Дмитро Федорович (1921 –1994 ) — український вчений-хірург, доктор медичних наук (з 1956 року), професор (з 1957 року). Член Міжнародної асоціації хірургів .
Народився у 1921 році. У 1943 році закінчив Петербурзьку Військово-медичну академію .
Учасник німецько-радянської війни . У 1943 –1944 роках був головним хірургом і начальником медичної служби з'єднання партизанських загонів під командуванням С. А. Ковпака і П. П. Вершигори . Під час служби у партизанських загонах оперував відомого українського поета і командира загону Платона Воронька . У 1944 році був помічником начальника і хірургом евакопункту 1-го Білоруського фронту . У 1944 –1945 роках — начальник гарнізонного хірургічного відділення у Сталінграді .
У 1956 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування бронхоектатичної хвороби». Учень професора В. І. Стручкова.
У 1964 –1988 роках — завідувач кафедрою хірургії Київського інституту удосконалення лікарів .
Могила Дмитра Скрипниченка Помер у 1994 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі .
Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 20 монографій . Сфера наукових інтересів — торакальна хірургія , хірургія органів черевної порожнини , судинна хірургія , ендокринна хірургія , хірургія підгруднинної залози .
Під його керівництвом виконані 3 докторських і 34 кандидатських дисертації. Учні — професори Д. І. Кривицький, М. Ф. Мазурик, В. І. Мамчич, М. М. Шевнюк, К. А. Циберне.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986 ; за підручник для медичних училищ «Хирургия», опублікований у 1984 році /четверте видання/)[ 1]
Нагороджений радянськими орденами Леніна , Вітчизняної війни 1-го ступеня, «Знак Пошани» , польським орденом «Віртуті Мілітарі» , медалями .
